Розікрасти чорноземи влада лише готується, а корупція її улюблене дітище здавна. У 1998-му в Індексі сприйняття корупції Transparency International Україна була 69-ю серед 85 країн, а у 2016-му – 131-ю із 176-ти – віз загруз у хабарах.

У порівнянні з цими, парламент Януковича – ягідка

Антикорупційна риторика і метушня то так, про людське око, який же крадій не волає: "Тримай вора!"?

Перший "антикорупційний" закон  ухвалено 5 жовтня 1995 р., за раннього Кучми. Далі укази, програми, концепції, закони посипались як з рогу достатку, і за Кучми (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/367/98 та http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/84/2003, і за Ющенка, і за Януковича. Перелік не повний, бо наплодили стільки, що на випередження рухалась тільки сама корупція.

Після Євромайдану зо страху прийняли кілька справді антикорупційних актів. Плідним видався день 14 жовтня 2014 року, коли підряд ухвалили закони "Про Національне антикорупційне бюро України", № 1698-VII, "Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки", № 1699-VII , "Про запобігання корупції", № 1700-VII.

Правда, земля під ногами корупціонерів не розверзлась і не запалала, та хто ж сподівався? Крім романтиків, щоб не сказати "наївних".

Однак, досягнення є. Інформаційні. Тепер питання: "Хто з'їв моє сало?" не риторичне, відповідь – у е-деклараціях.

Інформовані – значить одні озброєні, інші – попереджені.

Та заслуга ця не нинішнього, а попереднього парламенту. Того, що обирався за Януковича. Латинські сімочки (VII) у номерах законів якраз і означають сьоме скликання, а дата (14.10.2014) свідчить, що воно на ладан дихало, і ладне було прийняти що завгодно.

Якщо до запровадження е-декларацій ця Верховна Рада непричетна, то до їх торпедування – ще й як. Спроб було з надлишком. 

Найбільш скандальна: відтермінування е-декларування через перехідні положення Дежбюджету-2016.

Найбільш нервова: законопроект №5192 від 29.09.2016 тодішнього голови фракції БПП І. Гриніва.

Найбільш вдала: Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб", від 23.03.2017.

Рокіровка здорового глузду з ідіотизмом

Новоспечений закон зобов'язує подавати е-декларації осіб які:
– отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) допомоги у сфері запобігання, протидії корупції;

– систематично, виконують роботи, надають послуги щодо імплементації стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингу антикорупційної політики, підготовки пропозицій з питань формування, реалізації такої політики;

– є керівниками або входять до складу органу управління громадських об'єднань, інших непідприємницьких товариств, що здійснюють діяльність, пов'язану із запобіганням, протидією корупції, імплементацією стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингом антикорупційної політики в Україні, підготовкою пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, та/або беруть участь, залучаються до здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням, протидією корупції".

Читайте також: "Боротьба з корупцією" замінила у нас побудову комунізму, - політолог

Здається не забули нікого, увесь громадський актив пригадали. Не на корупціонерів наїхали – на їхніх викривачів: запобігання корупції і її підтримка рокірнулись, і повернулись на звичні клітини шахівниці корумпованої влади.

Масло з салом

У принципі декларування статків активістів-антикорупціонерів можливе. Так само, як і партійних та профспілкових лідерів, церковних ієрархів, журналістів та інших, хто опосередковано, але істотно, впливає на владу. Зрештою, це ж не покарання, а складова інформаційної відкритості суспільства.

Але не слід мішати не тільки грішне з праведним, а й добре з хорошим. І сало й масло файні інгредієнти, та не в одному бутерброді.

Зараз закон "Про запобігання корупції"  з боку осіб, які безпосередньо здійснюють повноваження держави і місцевого самоврядування. Безпосередньо, а не опосередковано!

Зрештою, опосередковано на це впливає кожен виборець, не лише громадський активіст. Що там виборець, навіть пташка, яка випросталась на капелюх начальника, може спричинити злостиве рішення. 

Розмивати перелік осіб прямо уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, значить розмивати, вихолощувати, позбавляти дієвості антикорупційне законодавство.

Та чого ж довантаження загрузлого возу почали з громадських активістів, а не, скажімо, з партійних вождів чи попередніх президентів?

Читайте також: "Несправедливість, брехня, лицемірство - три ознаки постмайданівської влади", - політолог

Як світ Божий ясно: дістали! Своїм голосуванням парламентські лобісти корупції поставили знак якості на роботі громадських активістів, і, водночас, засвідчили власну явку з повинною.

Це точка перелому: саботаж у протидії корупції поступився її відвертому захисту. Ну не від кишенькового ж Національного агентства з питань запобігання корупції її захищати, і не від затурканого НАБУ, що саме потребує захисту.

Та повинної мало, хто ж і так не знав, що ця Рада поручник і прихисток корупціонерів? Руйнівну норму слід негайно вилучити.

Взагалі-то, це мав би зробити ініціатор законопроекту – президент, у чиєму початковому проекті шкідницького пасажу не було. На жаль, він солідаризувався з реставраторами прокорупційного законодавства, і 27 березня підмахнув спотворений закон.

Замість нього це зробила інша людина.

Юлія Тимошенко ініціює громадянський захист

Законопроект про скасування скандальних положень, ініціювали Ю. Тимошенко і ще вісім народних депутатів, №6271 від 31.03.2017.

Минув місяць, проект усе ще на стадії ознайомлення. Сподіватись, що влада поквапиться з його розглядом, не випадає. Та час не чекає, особливо перед "великим розподілом земель" . 

Тож потрібна не лише громадська підтримка проекту №6271, але й потужний тиск за його негайне прийняття. Благо обсяг проекту усього два пункти.

Читайте також: "Пшик" у боротьбі з корупцією та хто від нього має зиск

Верховна Рада восьмого скликання ще до екватора таке витворяє, що ж з неї далі буде? Як гарно, що у них чотиритижнева пауза! І як шкода, що лише чотиритижнева.

Борис БЕСПАЛИЙ, для UAINFO