І навіть могли отримувати за гальмування справ гроші. В останній частині розслідування ви дізнаєтесь, яку роль в корупційних схемах відігравали Генпрокуратура та НАБУ. А також чому військова прокуратура замітала сліди власних розслідувань.

Коротко про корупційні махінації в "Укроборонпромі"

• Початок війни. Група молодиків вступає у змову з оборонними чиновниками. Вони скуповують військові запчастини у російських контрабандистів, а також по складах української армії. Накручують ціну у рази і за змовою з державним концерном "Укроборонпром" продають на його заводи.

• Перша частина розслідування – Відмивали шалені суми за "металобрухт" з РФ: шокуючі деталі корупційних схем в "Укроборонпромі"

• Друга частина розслідування – Голова "Укроборонпрому" причетний до розкрадання: новий випуск шокуючого розслідування

• До групи входять: тепер вже колишній замсекретаря Ради нацбезпеки і оборони Олег Гладковський, його син Ігор, колишній працівник концерну Віталій Жуков, Андрій Рогоза – дрібний жулік, спеціаліст із контрабанди (трьох останніх журналісти називають у розслідування "хлопчики"). Центром оборудок стає підставна компанія "Оптимумспецдеталь", скорочено – "Оптима".

Молодший і старший Гладковські

Віталій Жуков

• Група заробляє понад чверть мільярда гривень. Значну частину роздає на хабарі і відкати. Молодший Гладковський відповідає за тиск на оборонних чиновників. А старший переконує, що нічого про це не знав.

• До розкрадання був причетний і директор "Укроборонпрому" Павло Букін. Він та інші учасники схем освоїли чималу суму грошей на висотомірах – важливих частинах до літаків. Їх завезли контрабандою з Росії і продали в "Укроборонпром" за завищеними цінами.

Павло Букін

Важливо: після виходу в ефір першої частини розслідування Bihus.info Президент Петро Порошенко заявив, що підписав указ про звільнення Олега Гладковського з посади першого заступника голови РНБО. А також закликав НАБУ розслідувати резонансні публікації журналістів "Наші гроші з Денисом Бігусом" щодо корупції в "Укроборонпромі".

Чому правоохоронним органам треба вибачатись

Усі правоохоронні органи роками знали про цей схематоз. Перші розслідування журналістів були ще у 2017 році. Але до цього часу у правоохоронців нічого не змінилося. І тільки зараз, після резонансних випусків Bihus.info, ГПУ почала щось робити.

В момент виходу розслідування, ми стояли на фінішній прямій,
– заявив Генпрокурор Юрій Луценко.

Однак він лише обрав зручну позицію. Мовляв, прокуратура, податкова і НАБУ упродовж трьох років розслідують розкрадання. І ось коли вже кінець їх роботі, з'являються журналісти і все псують.

Слова Генпрокурора про відшкодування усіх збитків – райдуга лише в його уяві. Повернемось на декілька років назад. Це нам дасть зрозуміти, чому правоохоронцям треба зараз вибачатися.

Якщо покопатися у судовому реєстрі, стане очевидно, що за роки функціонування схеми Гладковського, Жукова, Рогози у цій країні не лишилося органу, який би ще не брався за схеми "хлопчиків".

Податкова, Нацпол, СБУ, Генпрокуратура, НАБУ. Усі вони або починали, або спускали розслідування на гальма. А якщо після судреєстру покопатися у листуваннях учасників схеми, то стане очевидним і інше. Ці розслідування скисали не безкоштовно. Проблема нашої правоохоронної системи зовсім не в сліпоті. Вона в апетитах.

Податкова першою почала розмотувати корупційні схеми

ДФС, тобто податкова, першою почала розмотувати ланцюжки. Податківці накривали конвертаційні центри, через які "хлопчики" обналили гроші оборонних заводів. Потім під підозру потрапила і "Оптима" – центральна фірма схематозу.

"Оптима" мала добряче залетіти за ухилення від податків. Це сьогодні підтверджує і сам Генпрокурор.

Отримали кошти. Чи сплатили вони податки? Стверджую: ні, не сплатили. Використали фіктивні підприємства для переводу грошей в готівку і розділили між собою,
– зазначив Юрій Луценко.

Чудово, Луценко це з'ясував тільки зараз. Адже роками "хлопчики" елементарно домовлялися з податковою. Закрити справу на рівні фіскалів було найлегше. Про це пише Андрій Рогоза. Той учасник групи, який переважно і займався співпрацею з органами.

На жаль, немає жодних шансів зрозуміти, за що саме заносив гроші Рогоза, адже він фігурує у великій кількості "мутних" справ. Розрізнити, про яку справу йдеться – просто нереально. Зате цікаво читати, як Рогоза у 2016 році домовлявся з СБУшником Москаленком про передачу грошей.

Рогоза, Москаленко і СБУ

Саме давній друг Рогози та слідчий Київського СБУ Дмитро Москаленко організовував "хлопчикам" потрібні документи з СБУ та прокуратури, міг наїхати на директора оборонного заводу, а також розв'язував дрібні питання. До слова, "цукерки" в СБУ возилися регулярно.

Варто зазначити, що взимку 2017 року контррозвідники Київського відділу СБУ розсилали бронетанковим заводам листи, вимагаючи пояснень щодо контрактів із "Оптимою". Рогоза усіляко заспокоював Жукова, який переймався через листи.

На третій день після оприлюднення першої частини журналістського розслідування контррозвідувальник СБУ не зміг навіть пригадати, що це за справа. На запитання журналістів про інформацію щодо "Оптими" він категорично заявив, що нічого не знає. Хоча, журналісти "Наші гроші" мають підтвердження протилежного.

До відома СБУ, за 2017 рік Київський бронетанковий завод перерахував "Оптимі" 3 398 087 мільйонів гривень. З’ясувати це СБУ не хотіло, вони просто поховали справу.

За свої послуги СБУшник Дмитро Москаленко тривалий час випрошував у "хлопчиків" Mercedes Жукова. І судячи з подальших листувань, таки отримав, щоправда, якусь із BMW Рогози.

З військовою прокуратурою, судячи з листування, займалися Андрій Рогоза з Віталієм Жуковим.

За справу взялась військова прокуратура

Зі слів Жукова, треба було постанову військової прокуратури, у якій йшлося про те, що "прокуратура" зливає своє розслідування по "Оптимі" – центральній фірмі в оборонних аферах Гладковського-Жукова. Уперше орли Анатолія Матіоса (головний військовий прокурор України) беруться за компанію "Оптимусспецдеталь" ще наприкінці 2015 року. Тоді зачепилися лише на одну невелику поставку у суму на 5 мільйонів. Вони ходили на обшуки та допитували жіночку, яка записалася у цю схему фіктивним власником.

Журналісти "Наших грошей" також знайшли екс-власницю ТОВ "Промомаркетгруп" Олену Сірик. "Мені сказали, що нічого страшного нема. Підпишеш документи, і все буде добре", – згадала Олена Сірик.

За півроку роботи розтрати не виявили, а тільки громадянку, яка "з метою незаконною діяльності" створила фірму і провернула схему з фіктивними поставками на державний бронетанковий завод. Коли безробітна мешканка села в глибинці абсолютно відверто розказує, що вона просто оформила фірму на себе за копійки, а потім її ще й ті копійки кинули, то віриш, що вона – не головний організатор.

Мене попросили, щоб я зареєструвалася. Вони мені обіцяли щомісяця виплачувати по тисячі гривень,
– сказала Сірик.

Та Сірик навіть не здогадувалася, під чим підписалася. А якби знала, то ніколи б не погодилася на таке, зазначила жінка. Група Гладковського-Жукова резонно вважала, що військова прокуратура цю справу поховала. І саме в це тикали носом керівникам служби безпеки концерну "Укроборонпром". І вони мали рацію, адже далі слідство не просунеться: вирок отримає лише селянка Сірик. Суд постановив їй штраф 12 000 гривень. 

Та це була лише перша спроба. Другий підхід "до снаряда" Матіос та його прокурори зробили взимку 2017 року. У новому провадженні все було серйозно, принаймні на паперах. Чотирьом заводам нібито завдано збитків уже на 300 мільйонів гривень. Військова прокуратура знову не побачила ні розтрати, ні привласнення.

Справу передали в ДФС, розбиратися з податками. Тобто з найменшим злом у всій цій історії.

Але тут дуже важливі дати: 15 лютого 2017 року Рогоза переслав Жукову листи від військової прокуратури. У них йшлося про підозру "Оптими" в оборотках та вимоги документів про реальність поставок на держзаводи. Буквально через день між Рогозою та Жуковим відбувається наступний діалог.

ВП – так "хлопчики" називали військову прокуратуру.

Розслідування військової прокуратури

Навесні 2017 року співробітники військового прокурора України Анатолія Матіоса завітали з обшуком у центральний офіс "Укроборонпрому". Там вони шукали документи по фірмі "Оптимумспецдеталь". Військова прокуратура тричі бралася за справу, і лише на третій раз їй вдалося просунутися трохи далі.

Проте тільки но прокурори наближалися до реальних організаторів схеми, зокрема й до Гладковського, військова прокуратура зачищала сліди того, що якесь розслідування взагалі існувало. А ухвалу, якою суд дозволи обшуки в концерні просто приховали в реєстрі.

Заява Луценка

Після виходу перших двох частин розслідування Генпрокурор заявив, що слідство і без журналістів доходило до переможного кінця у цій справі. А розслідування "Наших грошей" просто випередило Генпрокуратуру.

Але Луценко оминає ключове – цілих три роки Генпрокуратура знала про корупційні схеми. А "хлопчики" робили все можливе, аби ці справи не просувалися далі. Тож, якби журналісти не підняли галас, прокурори й далі стояли б на фінішній прямій.

Діяльність НАБУ

Зрештою після публікації перших частин розслідування, НАБУ розгорнуло активну діяльність – зареєстрували кілька проваджень та провели не дуже результативні обшуки.

Список у цьому контексті – це перелік фіктивних фірм, в який НАБУ внесло центральну компанію угрупування "Оптиму" через її підозрілі контакти з Харківським бронетанковим заводом. НАБУ вело розслідування по закупівлях цього заводу, а "Оптима" продавала заводу танкові приціли.

Восени 2016 року НАБУ передає список ненадійних компаній керівництву "Укроборонпрому". Копія списку одразу потрапила до Віталія Жукова і в нього "зірвало дах", бо через цей документ концерн зупиняє виплати.

До слова, Олександр "Глушко", Олексій Бабіч та Роман "Тымкив" – директори Харківського, Житомирського та Львівського бронетанкових заводів. Яків "Мармыло" – керівник Харківського машинобудівельного заводу.

Жуков проінструктував Рогозу, що НАБУ повинно повідомити концерн, що "Оптима" – це "показово-примірне підприємство". Бо тоді концерн заплатить. Через місяць Рогоза відпише Жукову, що все нормально і НАБУ викреслить їх компанію зі списку підозрілих.

Наступного дня Рогоза отримав лист, у якому було вже не вісім фірм, а лише сім. "Оптима" зі списку, як і говорив Рогоза, зникає.

Приціли Харківський бронетанковий завод купляв у "хлопчиків" із триразовою переплатою. У їх внутрішній бухгалтерії, ціна закупки у контрабандиста 18 тисяч доларів за штуку, а ціна продажу на завод – 54 тисячі.

Завод продовжував купувати приціли у "хлопчиків" після того, як НАБУ викреслило компанію з переліку підозрілих. Підпис Гізо Углави коштував оборонному бюджету ще 13 мільйонів гривень.

Розслідування більше нагадувало партнерство

Але все це більше нагадує партнерство, ніж розслідування. Коли "хлопчики" захотіли персональну довідку від НАБУ, що вони "чисті", вони її отримали. До речі, звітуючи про успіхи директор НАБУ Артем Ситник сказав, що його орган таких документів не видає.

Читайте також: Мінекономрозвитку України пропонує списати борги Укроборонпрому на суму 840 млн грн

Хто ж організував таке партнерство

Контакти в НАБУ "хлопчикам" забезпечував давній друг Рогози – Євген Шевченко. Це відомий бізнесмен та інформатор Національного антикорупційного бюро. Шевченко – нештатний співробітник бюро. Добровільний помічник, який брав участь у багатьох операціях НАБУ під прикриттям. "Друг НАБУ" – так описав свій статус сам Євген. Та друг він не лише для Бюро, але й для групи Гладковського-Жукова.

У грудні 2016 року Євген пояснив Рогозі, що детектив, який "розслідує" оборонні схеми підготує потрібний групі лист.

На відміну від спецагента Жені Діма – це вже штатний працівник НАБУ, детектив Дмитро Литвиненко. У січні 2017 року Литвиненко уточнював у Рогози, яку фірму видалити із переліку проблемних контрагентів.

На жаль, чіткий прайс НАБУ на послуги для злочинного угрупування у листуванні відсутній, проте однозначні вказівки на платність цих послуг є. У лютому 2017 року Рогоза жалівся Жукову, що йому потрібні гроші, щоб закрити питання в НАБУ.

Шевченко ж заявив, що ніколи не просив у Рогози гроші для НАБУ. Може скластися враження, що Євген був для цієї групи "бігунком", та спільно з групою Гладковсього-Жукова-Рогози, він заробив 300 тисяч доларів, вклавшись у їхній бізнес із продажу контрабандних запчастин "Укроборонпрому".

Про те, що Шевченко знайомий з "хлопчиками" журналісти "Бігус інфо" знали ще у 2017 році, коли до їх рук потрапили записи із камер спостереження Житомирського бронетанкового заводу. На кадрах – прохідна заводу, перепустки отримують двоє відвідувачів: Віталій Жуков та Євген Шевченко.

Крім цього, до рук журналістів "Бігус інфо" потрапив цікавий документ, який після візиту Жукова та Шевченка завод надіслав "нагору" в концерн. У доповідній йдеться про те, що Жуков погрожував: або співпрацюєте, або маєте проблеми. Євген Шевченко ж представився куратором цієї співпраці від заступника генерального директора "Укроборонпрому".

Тепер Євген запевняє, що як спецагент НАБУ "розробляв" директорів заводів і мріяв посадити на нари ледь не всю верхівку концерну, директора Житомирського бронетанкового теж. Посадити так нікого і не вдалося.

Протягом двох годин розмов з журналістами Шевченко майстерно обходив корупційні питання. Він визнав, що інвестував у контрабанду, але спростував завищення ціни. Знав усе про хабарі в оборонці, але заявляв, що нічого не давав.

Можливо, протягом пів року я зможу дати більш точну інформацію щодо угод, в яких я брав участь. Але наразі я не можу все розповісти,
– повідомив Шевченко.

У 2016 році "Оптима" випала з інтерес детективів НАБУ. І лише влітку 2017 вони знов запідозрили, що щось з цією фірмою не так. Але до активних обговорень оборудок "Оптими" НАБУ повернеться аж наприкінці 2018 року. А за цей час група Гладковського та Жукова встигли витягти з Харківського бронетанкового заводу ще 14 мільйонів гривень.

Читайте також: "Укроборонпром" мертвий. Його треба зносити й споруджувати нову конструкцію

Роль президентської "Ленкузні"

Завдяки курячій сліпоті усіх слідчих органів – апетити груп стрімко зростали. У їхніх планах було перевезти на "Ленкузню" імпорт двигунів на бронетехніків, а ще продати "Укрборонпрому" запчастини для зенітних комплексів і літаків на 100 мільйонів доларів.

На фото та ж сама прохідна "Житомирського бронетанкового". Перепустку на завод отримує Андрій Рогоза. Зверніть увагу на дату – вересень 2018 року. Рогоза приїжджав на завод не просто так. На цьому аудіозаписі з представником заводу про поставки і називає нову фірму – "Торгпром юа".

"У нас же ж є інші компанії, які нові зараз працюють – "Торгпром юа". Вона вантажить на Харків зараз, вантажить на інші підприємства Міністерства оборони", – сказав Рогоза.

Журналісти перевірили цю фірму і вона дійсно вже отримала три мільйони від "Харківського бронетанкового заводу". На фото центральна прохідна "Київського бронетанкового заводу" та Mersedes Жукова. Він заходить на завод з якимись документами в рухах.

Директор заводу запевняв, що ні з Рогозою, ні з Жуковим більше не співпрацює. Однак навіщо тоді Жуков катається на завод, то так і не пояснив. Але журналісти вже знають – у Жукова теж нова компанія, яка навивається "Спеціальне конструкторське бюро Вектор В". Спеціалізація – виробництво зброї і боєприпасів. Ця компанія розміщена на території "Ленінської кузні" і вже встигла укласти контракт із "Київським бронетанковим".

Значення розслідування

Журналісти не просто так зробили блок про правоохоронні органи фінальним. Розслідування не планувалося під вибори. Але завдяки їм набрало резонансу і розголосу. Директорів заводів відсторонили від посад, Луценко наробив голосних заяв у телевізорі, три роки офіційні розслідування велися з нульовим результатом і так далі.

Нині поки всі ворушаться через вибори, особливо хочеться нагадати ГПУ, НАБУ, СБУ тощо, що вони мають робити свою роботу так само як і журналісти. Вони не повинні зважати ні на прізвища, ні на посади, ні на вибори в календарі.

Дивіться відео повного випуску кінцевої частини розслідування про корупцію в "Укроборонпромі"

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram