Чия ж вона насправді, "Великая Победа"?

Здавалося б - тривіальне питання. Але...

В Україні відзначається Перемога над германським нацизмом. Тобто наші відзначення вписані у загальносвітовий контекст: германський нацизм і його союзники - ворог, ВСІ, хто боролися з ним - співпереможці.

В СРСР погляд на Перемогу був зовсім інший.

Відзначали перемогу лише у "Великій Вітчизняній війні 1941-45 років" - тобто по факту йшлося виключно про радянсько-німецький театр війни і виключно з моменту нападу Гітлера на СРСР. Так, ніби все інше у ІІ Світовій війні - то лише малозначимі деталі, а до 22.06.41 нічого вартого уваги не відбулося.

Суб'єктом перемоги визначався "радянський народ". Свято так і називалося: "перемога радянського народу у Великій вітчизняній війні". В цьому легко пересвідчитися за привітаннями під час парадів у Москві 1970-80-х років.

Читайте також: День поразки. Після такого - миру вже не буде. ВІДЕО

А що ж у Росії відзначають тепер?

На парадах вітають з "перемогою у Великій вітчизняній війні". Тобто свідомо й надалі відсікається роль антигітлерівської коаліції.

Свідомо звужуються рамки війни. А цим відкидається той беззаперечний факт, що керівництво СРСР є прямим співучасником Гітлера у розпалюванні війни (пакт Сталіна-Гітлера), що Радянський Союз на першому етапі Світової війни (1939-41) був союзником Третього рейху і країною-агресором (напад на Польщу і участь у її поділі з Рейхом, війна з Фінляндією, ультиматум Румунії), тощо.

"Радянський народ" вже не можливо оголошувати суб'єктом перемоги - тому на його місці залишається пустота, підсвідомо заповнювана розмитим "ми".

"МИ перемогли!" - формально нібито йдеться про СРСР з союзниками, але насправді мається на увазі держава, яку уособлює Кремль і персоніфікує Путін.

Автоматично всі противники Путіна і агресивної кремлівської політики записуються у "пособники нацизма".

Тож з моєї точки зору нинішня, путінська традиція святкування перемоги має так само мало спільного з відзначенням реальної Перемоги, як, скажімо, брєжнєвські відзначення "Великой Октябрьской социалистической революции" - з реальним жовтневим 1917 р. переворотом під керівництвом Троцького у Петрограді.

Читайте також: "День Перемоги" як свято у його класичному розумінні померло кілька десятиліть тому - політолог

Саме тому Путін не стоіть на Леніні під час церемоній 9 травня - бо за СРСР труп Леніна був фундаментом режиму і сакралізував тих, хто стояв на ньому, а Путін - "самодостатня фігура". Саме тому Путін, а не міністр оборони, як було на радянських парадах, говорить святкову промову. Ну і так далі.

Тому коли йдеться про відзначення перемоги, слід чітко розуміти: всі, хто свідомо і наполегливо нав'язують в Україні сучасний путінський формат з навалою "георгіївських стрічок" і шестями "бессмертного полка" - насправді пропонують відзначати не Перемогу над гітлеризмом, шанують не жертв тієї війни і не її ветеранів.

Такий формат їм потрібний, щоби оголошувати нацистами своїх політичних опонентів (згадайте, як у 2013-му в підготовці до президентських виборів Януковича почали розкручувати цю тему). Справжніх ветеранів у них легко замінюють ті, кому зараз меньше, ніж Перемозі. І вони мовчать про те, як сталінське керівництво досягало поставленої мети завалюючи германські війська трупами солдатів Червоної армії, або що з німецьких концтаборів тисячі полонених відразу перевезено було в сталінські...

Бо насправді вони, граючи на фантомних болях "советского народа", вшановують не Перемогу, а Путіна і ЙОГО "Великую Победу".