Трюїзмом стали сумні вигуки на кшталт: так, РФ – це країна-агресор. Але до чого тут російська культура? Російська мова?

Що можна на це сказати? Культура немислима у відриві від її носіїв. Коли тисячі й тисячі творців російської культури – від дрібних чиновників до найвищого рівня майстерності, схвалюють анексію Криму, серйозно говорять про "антиконституційний переворот" у Києві, про "хунту", про "наці в Україні", невже ми скажемо – а яке це має відношення до концертів Гергієва в Пальмірі?

Читайте також: Журналіст: Путін – Моторола всія Русі, головне зло не він

У тому ж і справа, що має.

Коли Захар Прилєпін говорить "Працюємо!", і підлеглий йому російський окупант чи колаборант починає стріляти в напрямі українських вояків, яке це має відношення до його прози?

У тому і річ, що має, і найпряміше.

Читайте також: Деякі результати боротьби Путіна за російську мову в Україні

Невже сприйняття мови не залежить від того, що саме говорять цією мовою? З яким натиском і з якою інтонацією говорять російською? І про що говорять.... Кривдна влада, підпорядковувавши собі народ за допомогою маніпулятивних ЗМІ, заяложує і руйнує власну культуру та свою мову.