Якщо Рада ухвалить новий проект Трудового кодексу, на українців чекають суттєві зміни - як приємні, так і неприємні.

Чинний Кодекс законів про працю (КЗпП) ухвалили ще 1971 року, але попри внесені до нього понад 600 поправок, він і досі залишається "нормативним реліктом". Ухвалити нову трудову конституцію в Україні намагаються щонайменше протягом останніх 15 років. Паралельно із цим не згасали дискусії щодо її численних проектів, абсолютно кожен з яких розширював права роботодавця, а не працівника. Наразі на друге читання у Верховній Раді вже очікує новий проект Трудового кодексу України (ТКУ) - під номером 1658. І тому постає запитання: а чи цього разу депутати планують попіклуватися про права пересічних українців? Відповідь, на жаль, прогнозована. 

По-перше, із ухваленням цього кодексу працедавці зможуть цілком законно слідкувати за робочим процесом своїх підлеглих, використовуючи відеокамери, диктофони та інші технічні засоби, - щоправда, лише після попередження. Але є дуже сумнівним, що це якось суттєво вплине на ситуацію. Крім того, роботодавці зможуть відслідковувати, хто і за яким призначенням використовує офісні комп'ютери. Утім, новий проект кодексу передбачає такий контроль з боку керівництва тільки у випадках, зумовлених "особливостями виробництва". Проте є важливий нюанс - що ж таке "особливості виробництва", автори вирішили не зазначати. А нечіткість формулювання є не тільки підставою для зловживань, але й платформою для невиправданого психологічного тиску на працівника.

Читайте також: Шатуны Гройсмана

Цілком реальними із новим кодексом зможуть стати тестування і конкурси під час відбору на будь-яку роботу. Такий підхід регулюватиме не тільки законодавство чи колективний договір, але й статутні документи або нормативні акти самого роботодавця. Досить показовим є той факт, що у проекті ТКУ відповідальності працівника присвячений цілий розділ, а відповідальності роботодавця - лише п'ять статей.

Досі можна було почути чимало пліток про норми, які збільшують тривалість робочого тижня із 40 годин до 48-ми. Однак остання редакція проекту Трудового кодексу зберігає все так, як і було, тобто 40  робочих годин на тиждень. А от зменшувати кількість робочих годин працедавець зможе, але тільки якщо ця зміна буде закріплена колективним договором або нормативним актом роботодавця. При цьому скорочення робочих годин не має жодним чином позначитися на розмірі зарплати.

Але проект нового ТКУ принесе українцям і певні покращення. Зокрема, завдяки новому кодексу деякі люди зможуть працювати вдома. Така організація роботи на деяких підприємствах фактично існувала і раніше, але не була врегульована законом. У нинішньому проекті передбачено, що "під час укладання трудового договору або пізніше, сторони можуть домовитися про виконання працівником роботи вдома (надомну працю), якщо він має для цього необхідні умови, що відповідають вимогам охорони праці, пожежної безпеки і санітарії".

Також якщо роботодавець невчасно виплачуватиме своїм працівникам зарплату, гарантійні або компенсаційні виплати, то він змушений буде сплатити їм пеню. Розмір такої компенсації залежатиме від подвійної ставки НБУ у розрахунку на рік за кожний день затримки. А отже, роботодавець повинен буде сплатити працівникам всю заборговану зарплату з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від протермінованої суми.

Позитивною новацією є і введення окремої норми, яка регулює оплату праці в разі виконання понаднормових робіт і роботи в понаднормовий час. Планується, що у випадку погодинної оплати понаднормова робота буде оплачуватися в подвійному розмірі. Тобто якщо за годину робітник отримує 60 грн і він перепрацював 2 години, то роботодавець змушений буде доплатити йому 240 грн. А якщо протягом року працівник понаднормово відпрацює понад 120 годин, оплату за відпрацьовані понад цю норму години здійснюватимуть у потрійному розмірі.

Приємним покращенням для працівників буде збільшення тривалості щорічної оплачуваної відпустки. Згідно з проектом Трудового кодексу, тривалість основної відпустки подовжиться із 24-х до 28-ми календарних днів. Крім збільшення розміру щорічної відпустки, працівники отримають і незмінні дні державних і релігійних свят, в які не доведеться працювати. Державними святами залишаться Новий рік, Міжнародний жіночий день, Міжнародний день солідарності працівників (1 і 2 травня), День перемоги, День Конституції України, День незалежності України і День захисника України. Днями релігійних свят залишаться Різдво Христове, Великдень і Трійця.

Читайте також: Новий Трудовий кодекс: рух вперед чи назад?

До всього законодавець хоче закріпити таке поняття, як "професійна (службова) кар'єра". У кодексі зазначено, що це той професійний ріст чи просування працівника на службі, коли йому надають вищий кваліфікаційний розряд або якщо його переводять на більш відповідальну посаду. А це означає, що роботодавець буде зобов'язаний підвищувати такому працівнику зарплату. Цікаво те, що, зрештою, законодавець відкриває секрет на запитання про те, якими ж засобами досягнути просування кар'єрними сходами. У відповідному переліку перше місце посідає сумлінна праця, а вже потім професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації.

Проект кодексу містить не суттєві, але все ж таки позитивні норми вдосконалення трудового законодавства. Але водночас окремі положення цього проекту є суперечливими і потребують безумовного доопрацювання. Взагалі ухвалення ТКУ жодним чином не повинно обмежувати ті права громадян, які вони вже мають. Новий кодекс має бути ухвалений лише після громадського обговорення, наукової експертизи та врахування пропозицій профспілок. Але цього, на жаль, досі не зроблено.