З українською мовою ніколи не розлучалася, вона зі мною з дитинства. Але вже п'ятий рік поспіль я є частиною волонтерського проекту "Безкоштовні курси української мови". Він виник як відповідь, як інструмент протидії антиукраїнському закону Колесніченка-Ківалова про мови.

На сьогодні в проекті беруть участь понад 80 волонтерів. Це студенти, аспіранти, викладачі шкіл та університетів, кандидати філологічних наук. Свою участь у проекті вони мотивують тим, що таким чином можуть долучитися до реальних процесів і змін, ділитися знаннями або, як кажуть наші волонтери в Запоріжжі, "коли я говорю українською, з Кремля цегла падає".

Читайте також: Більше жоден "відпускник" не заблукає: Донеччина переходить на українську. ФОТО

Питання мови є, поза сумнівом, світоглядним. Уподобання чи захист державної мови не має нічого спільного з "ворожістю", "примусом" або "утисками". Це принциповий вибір, реальний крок у напрямку "геть подалі від Москви", безпекове дистанціювання від агресора. Відстоювання української мови не може зводитися тільки до відзначення Дня української мови або навіть успішної реалізації одного чи низки проектів. Це довгий шлях, який може тривати багато років.

Утім, аби в Україні більше людей почало комунікувати українською, треба не лише ухвалювати нормативно-правову базу чи популяризувати мову. Свідомий вибір полягає передовсім у створенні можливостей для людей, які бажають стати українськомовними, але не можуть зробити цього самотужки. На наші курси приходять ті, хто хоче читати казки своїм онукам українською, долучитися до патріотичного руху, хто закохався в українку чи українця, прагне пізнати культуру, літературу країни, грамотно послуговуватись українською у професійній діяльності: на державній службі, у журналістиці, бухгалтерії, сфері послуг. І тут важливо уникнути пастки надмірного "школярництва", теоретизування мови. Натомість треба якомога більше практикувати.

Тож платформа курсів стала не лише освітнім, а й культурним проектом: до навчального процесу долучаються українські письменники, налагоджується листування з ними дітей, слухачі обмінюються враженнями від прочитаних українських книжок. Насправді сучасна українська література маловідома, і це проблема не лише Східної України, а й Західної. Утім, у східних областях перед нами постав й інший виклик: брак української та україномовної літератури в бібліотеках, на полицях книгарень. Але, коли мова вивчається через сучасну літературу, слухачі на Сході мають нагоду краще ознайомитися з культурою та стилем життя на Заході й навпаки. А комунікація з митцями ламає стереотипи загалом.

За час роботи мережа курсів української мови розрослася до 25 міст. Дотепер нашою головною аудиторією є російськомовні українці, вимушені переселенці та українці за кордоном. І запит на вивчення української мови зростає. За нашою статистикою, заявок на вивчення мови зараз щонайменше 1,5 тис., а сертифікати за чотири роки вже отримало понад 2 тис. "курсантів".

Читайте також: Як нам вилікуватися від мовного божевілля

Досі на "Безкоштовних курсах української мови" навчалися в аудиторії з викладачем. Проте багато людей не мають змоги приїздити кудись і проходити курс, тож ми вирішили переміститися в онлайн. Це дасть змогу вивчати українську іноземцям, українцям на окупованих територіях, українській діаспорі тощо. "Є-Мова" вже пройшла відбір до інкубаційної програми конкурсу ІТ-проектів у сфері електронної демократії Egap Challenge і виграла 100 тис. грн. Демоверсія онлайн-платформи стартувала наприкінці травня 2017 року. Вивчення української на "Є-Мові" будуватиметься подібно до методики опанування англійської. Будуть свої рівні: А1, А2 для елементарного користувача, В1, В2 для незалежного, С1, С2 для досвідченого. Методика відповідає стандартам Міністерства освіти і науки України й Загальноєвропейським рекомендаціям з мовної освіти.

Окрім навчання онлайн-платформа – це сходинка до створення й центру сертифікації української мови. Такі центри потрібні в кожній країні, де проживають українці, але найперше в Україні. Вони дадуть змогу підтвердити знання української мови. Наприклад, у разі набуття громадянства. Як створити такий центр сертифікації, відомо. Але потрібні ще й матеріальні ресурси, а також політична воля тих, від кого залежить нормативно-правове та фактичне забезпечення статусу української мови. Зокрема, йдеться про ухвалення Верховною Радою законопроекту про державну мову № 5670, розробленого за участю громадськості, який пропонує комплексний підхід у врегулюванні мовного питання.

Анастасія РОЗЛУЦЬКА, "Тиждень"