MENU

Українсько-угорські відносини переживають чи не найбільшу кризу. Проте вже незабаром усе може змінитися

300 1


Світлина зі сніданку міністрів у форматі тет-а-тет, який залишився поза увагою медый. Сподіваюся, Дмитро Кулеба (праворуч) і Петер Сіярто мали змогу поговорити дуже відверто. Це зараз критично важливо

Справжня зрада й перемога вчорашньої, 27 січня, зустрічі очільників МЗС України й Угорщини Дмитра Кулеби й Петера Сіярто в Києві

Про це на своїй сторінці у фейсбуці пише Дмитро Тужанський, повідомляє UAINFO.org.

На цей довжелезний допис cмене надихнули Тарас Шамайда, Данило Лубківський та Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Отже, цього дипломати сказати не можуть, але якщо відверто, то нині українсько-угорські відносини переживають найнижчу точку свого розвитку від часу встановлення дипломатичних відносин на початку 1990-х. 

Так, це звучить різко та депресивно, особливо, якщо врахувати, що ще торік улітку ми всі з нетерпінням чекали особистої зустрічі Володимира Зеленського та Віктора Орбана. 

Однак останні місяці 2020-го перевернули все догори дригом в українсько-угорських відносинах.

Саме тому такі зустрічі, як були вчора між міністрами, зараз дуже важливі. Можливо, хтось скаже, що це зустрічі "порожні", "дивні", "без рішень". 

Частково це так і є, але якими ще можуть бути зустрічі після скандалу зі втручанням у вибори, забороною в’їзду угорським топам та обшукам в угорських інституціях зі звинуваченнями у держзраді лідера угорської громади?

Однак водночас я абсолютно не згоден із пошуками зради у словах міністрів на тему законів про освіту та мову.

По-перше, тому що, як би парадоксально це не лунало, але закон про освіту, який є політичною серцевиною українсько-угорського протистояння, не був ключовим питанням порядку денного цієї зустрічі в Києві.

Саме тому про ці питання було сказано так мимохідь та загально. Можливо, навіть невдало.

Хай там як, але ключовим на порядку денному цієї зустрічі в Києві було інше. На перший погляд, менш важливе, але в цій ситуації першочергове. А саме: як нормалізувати відносини та зупинити їх "падіння", тобто як більше не оголошувати нікого персонами нон ґрата й не проводити обшуків, точніше, як не створювати для цього передумов.

Читайте також: Другий фронт на Закарпатті? Угорщина й Росія сплелися у зворушливім єднанні

Думаю, говорили ще про угорські гроші в Україні та як зробити все прозорішим, справу Брензовича й оперативну ротацію угорських генконсулів.

По-друге, те, що міністри домовилися про робочу групу з питань закону про освіту – це не зрада, це навпаки перемога, зокрема Києва.

Звісно, питання, чи буде це дієвим (бо такі робочі групи вже були, їх проводила міністерка Гриневич і навіть підписувала протоколи, і це дуже правильно), але в даній ситуації Сіярто сказав саме про консультації та робочу групу, а не про вимогу скасувати закон чи його 7 статтю.

А те, як угорський міністр прокоментував український закон про мову, мовляв, ми поговорили про нього з українським колегою загалом, є взагалі добрим сигналом, що угорці вже не сприймають ці дії Києва як "антиугорські" чи там "насильницьку" українізацію.

По-третє, багатьох зачепило, що, мовляв, Київ готовий консультуватися щодо законів про освіту з Будапештом, і це буде втілено через робочу групу.

Згоден, що сформульовано було дещо дивно й невичерпно. Дійсно, питання, що це за робоча група, хто в неї ввійде, як регулюватимуть її роботу, адже міжурядової українсько-угорської комісії саме з освіти нема, є лише загалом щодо забезпечення прав нацменшин.

Але мені здається, що досі ця українсько-угорська освітньо-мовна суперечка вже настільки проговорена, що всім зрозуміло: Україна не збирається змінювати закон про освіту, а працює над якісним утіленням, імплементацією цього закону.

Можливо, це профдеформація, але не впевнений, що варто це було ще раз повторювати на брифінгу саме за підсумками ще й цієї зустрічі.

Більше того, хоч цього угорці не кажуть публічно, але й місцеві угорці, й офіційний Будапешт готові до того, що доведеться жити за новими українськими законами про освіту та мову, і ніхто їх змінювати наразі не планує, вони вже із цим змирилися. У всякому разі поки що. І це добре.

Читайте також: Наші відносини з Угорщиною зазнали найсерйознішої кризи останніх років, утім проблема не в Україні – Портников

Водночас імплементація закону про освіту не вичерпується лише втіленням згаданих рекомендацій Венеційської комісії про винесення за дужки 7 статті приватних шкіл і продовження перехідного періоду. Адже потрібно методологічно пропрацювати, які саме предмети та в якій кількості годин викладатимуть рідною та українською мовою в так званих угорських школах згідно з окресленою в законі про середню освіту пропорційністю. Тобто це чималий шмат роботи, і чому б це не обговорювати на робочій групі? Якщо не на робочій групі, то де ще?

Окремо хотів би зазначити про критику ідеї міждержавних консультацій. У цьому контексті дуже раджу проґуґлити Бонсько-Копенгагенську декларацію між Німеччиною та Данією, яка стала основою добросусідства цих двох країн, а ще одним із найкращих світових прикладів вирішення проблем нацменшин.

Тобто Німеччині та Данії можна вести консультації щодо своїх нацменшин, і їхні домовленості стають так званою best practice, а Україні й Угорщині не можна, бо це зрада? Ну годі.

Заради уточнення: Ця декларація за змістом її тексту, на мою думку, не підходить у ситуації вирішення суперечки між Києвом і Будапештом, бо є дзеркальною за підходом, а ситуація з меншинами в Украні й Угорщині цілковито різні. 

Але ідея цієї декларації є, на мою думку, якраз ідеальним рішенням для України й Угорщини в нинішній ситуації. Нам треба розробити щось аналогічне, але своє, унікальне. Як це свого часу зробили Румунія та Словаччина з Угорщиною.

Саме такі ідеї та їхнє втілення могло би не просто перезапустити відносини, а й забезпечити їхню міцність і прогнозованість.

Це потребує зусиль. Великих зусиль. Причому не тільки влади (причому незалежно від того, хто зараз при владі, бо ж проблема нікуди не дінеться, вона пережила вже Порошенка й майже пів терміну Зеленського), а й опозиції, експертної спільноти. 

P. S. Окремо хотів би звернути увагу, що Сіярто в Києві не говорив про блокування всіх євроатлантичних прагнень України, усілякі вето, місії ОБСЄ на Закарпаття та загрозу "громадянської війни".

Іншими словами, дуже раджу не шукати чорної кішки в темній кімнаті, особливо, якщо її там нема… темної кімнати.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Дмитро ТУЖАНСЬКИЙ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини