Україна.

З огляду на останні події, коли дитину з аутизмом не взяли у шкільну поїздку, а дитину із синдромом Дауна вигнали із танцювального класу, бо вона не встигала за іншими, я відчуваю потребу оприлюднити оце.

Італія.

Читайте також: "Придивіться і побачите, які вони красиві". Соцмережі про День "сонячних" людей

Вчора, коли їхала додому в автобусі, зустріла хлопця років 25 із синдромом Дауна, з яким ми познайомилися на днях у костелі. Він мене впізнав, привітно всміхнувся. Хлопець зайшов до автобуса, привітався, закомпостував квиток і сів біля водія, почав запитувати в нього такі прості для нас питання – чи туди я іду, чому автобус майже пустий тощо. Водій аж ніяк не дратуючись і з неймовірною лагідністю відповідав на все, що той запитував. Хлопець заспокоївся, ще раз подивився на мене, усміхнувся і спокійно їхав додому.

За декілька днів до цього я пішла в один із костелів у маленькому італійському селі на святкову месу. Протягом служби я звернула увагу на хлопця, який не слідкував за дійством, а поводив себе абсолютно як хотів. Коли всі ставали на коліна, він сидів або взагалі ходив костелом, коли всі сиділи, він лежав, коли всі стояли – він ставав на коліна. Він поводив себе на месі так, як ведуть себе діти 2-6 років. І жоден у костелі не звертав на нього уваги. Жоден!

Коли хлопець повернувся до мене лицем, мені все стало зрозуміло – це був мій новий знайомий із синдромом сонячної людини. А коли священик підійшов до нього, міцно обійняв, і вони так простояли деякий час, зрозуміла, що я в країні, де приймають людей із вадами!! Їх не соромляться, їх не відкидають, їх не виділять. Їх приймають і поважають! Їх люблять!

Україна.

Читайте також: П'ятирічна художниця-аутистка створює справжні шедеври. ФОТО

Є такі хлопчики і дівчатка, яких ніхто не запрошує на дні народження. Є діти, які хочуть бути в команді, але їх ніхто не бере, бо важливіше перемогти, ніж дати таким дітям брати участь. Діти з особливими потребами не рідкісні і не дивні, вони лише хочуть того самого, що й інші: прийняття! Можна, я дещо спитаю?

Чи є ще хтось, хто хотів би скопіювати собі цей допис, не репостячи, як я зробила для друга?

Підтримуючи Павла, Наталю, Даню й інших... в Україні.