У зв'язку з діючим режимом «безвізового режиму» громадяни масово планують відпочинок, туристичну подорож, поїздку до родичів, або навіть і лікування в одному із санаторіїв країни Європи. Але плануючи відпустку разом з дитиною яка не досягла шістнадцяти років, не варто забувати і про законодавчі обмеження щодо даного питання.

Статтею 313 Цивільного Кодексу України визначено, що виїзд громадян України, яким не виповнилося 16 років, можливий тільки за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними. У той же час фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.

Також, дане обмеження передбачено Правилами перетинання державного кордону України громадянами України (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. № 57), що виїзд з України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків допускається при наявності нотаріально посвідченої згоди другого з батьків.

Отже, якщо з дитиною їдуть обоє батьків, то в такому разі не виникає ніяких проблем.

Якщо за кордон з дитиною їде один з батьків, інший має надати згоду, яка нотаріально посвідчується.

Але є інші обставини, коли батьки розлучені, та один з батьків принципово не дає на це згоди. Що ж робити далі?

Спершу варто зазначити, що згідно норм чинного законодавства, розірвання шлюбу не дає автоматично права одному з батьків вивозити спільну дитину в будь-яке місце у світі без згоди та відома іншого з колишнього подружжя, тому що згідно Сімейного кодексу України - мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Тому якщо ви розірвали шлюб і дитина проживає з одним з батьків, це не дає підстави йому без згоди виїжджати за територію України з дитиною.

Читайте також: Три питання про виховання дітей. Блог Михайла Лабковського

Проте з кожного правила існують винятки:

1) другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджує запис про батька у свідоцтві про народження дитини, і він відсутній у пункті пропуску;

2) коли у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким прямує громадянин, який не досяг 16-річного віку, або проїзному документі є відповідний запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на консульський облік у дипломатичному представництві України за кордоном;

Але якщо дані винятки Вас не стосуються, тоді є лише один законний спосіб це звернення до суду з позовом про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди одного з батьків.

До судового процесу слід підготуватися досить відповідально, а саме зібрати максимально велику доказову базу, щодо:

- факту ухиляння одного з батьків від надання згоди;

Для прикладу:

- доказами ухилення може бути письмове звернення мати до батька (або навпаки) щодо необхідності з'явитись до нотаріальної контори у певний день та час для надання дозволу для виїзду дитини за кордон (зазначити країну та проміжок часу для виїзду). Таке звернення обов'язково надіслати з описом вкладення та повідомленням про вручення;

- чіткого переліку країн, які ви бажаєте відвідати та конкретний проміжок часу;

Для прикладу:

- виїзд в Болгарію у період з 10.07.2017 року по 15.09.2017;

- виїзд до Республіки Кіпр з 1 вересня 2017 року по 30 вересня 2017 року включно;

- виїзд до Республіки Німеччини на строк до 10 вересня 2017 року;

- відповідності поїздки інтересам дитини;

Для прикладу:

- поїздка за кордон необхідна для оздоровлення, що буде підтверджуватись довідкою з лікувального закладу (наприклад, довідка дитячого лікаря, що дитина потребує оздоровлення у зв'язку з тим, що постійно хворіє);

- забезпечення повноцінного відпочинку дитини, підвищення рівня світогляду дитини, ознайомлення з культурою інших народів, можливістю покращити свої навички у вивченні іноземної мови, що є забезпеченням інтересів дитини в межах здійснення батьківських прав та обов'язків;

Також, додатково можна вказати, що один з батьків не має певної міри матеріально надати таку можливість дитині, і лише ви як заявник можете сприяти тому, що дитина відпочиватиме за кордоном та з користю проведе канікули або своє дозвілля.

При максимально повному зібранні відповідних доказів, у вас буде набагато більше шансів щодо отримання відповідного дозволу. Тому в таких випадках дану роботу необхідно доручити все ж таки фахівцю в галузі права, тобто юристу або адвокату.

Читайте також: "Бідна дитина" чи "дурнуваті батьки"? Як ставитися до бажання дитини працювати влітку

Також слід зазначити, що до даного питання вам необхідно підійти завчасно, бажано не менш як за пів року, адже із навантаженням та неукомплектованістю суддів та персоналу, тривалих відпусток у суддів, відсутністю інших меж розгляду для цієї категорії справи, а також при наявності усних заперечень батька або процесуальних зловживань з його боку, отримання рішення у справі може затягнутися на досить тривалий термін.

Приклади судової практики по Україні:

- http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67412788

- http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66859323

- http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66860454

- http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67446245

- http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67211800

- http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67246118