Законопроект №6232, яким фактично пропонуються нові редакції трьох процесуальних кодексів - ГПК, ЦПК та КАС, вже пройшов перше читання у Верховній Раді. Проекти всіх трьох кодексів передбачають широкі можливості здійснення судочинства із застосуванням сучасних інформаційних технологій, т.з. «електронний суд». Що зміниться і на що очікувати сторонам та іншим учасникам процесу від  таких нововведень? Розглянемо це питання на прикладі ГПК.

По-перше, проект ГПК передбачає створення та функціонування у господарських судах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).  Аналогічне положення міститься і в проектах ЦПК та КАС.  ДО речі, відповідні зміни пропонуються і до КПК.

ЄСІТС забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу.  Це важливо. Всі ми знаємо, що до останнього часу передача паперової справи з суду першої інстанції до апеляційного або касаційного суду могла тривати тижнями. І знайти, хто ж винний у такій ситуації, або як можна фактично прискорити передачу, іноді було дуже важко.

Крім того, позовні та інші процесуальні документи підлягають обов'язковій реєстрації в ЄСІТС в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи також здійснюється ЄСІТС. Будемо сподіватись, що ЄСІТС унеможливить зловживання та «ручне» втручання на цих стадіях. Проект ГПК передбачає, що несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Через ЄСІТС суд зможе направляти судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі.

Читайте також: На Хмельниччині УПЦ (МП) програла суд УПЦ КП, а у Дніпрі суд розглядає апеляцію щодо повернення органного залу від УПЦ (МП) громаді міста

Цікаво, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки в обов'язковому порядку реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в добровільному порядку.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використання власного електронного цифрового підпису.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі. Проте , це не не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Важливо звернути увагу, що реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше наступного дня з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи.

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

По-друге, проект ГПК вводить таке поняття як «електронні докази» (стаття 97).

Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що  мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі, текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатись, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах та ін.), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Проектом ГПК передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом.  Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Однак, паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного  доказу.  Якщо подано копію (електронну копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

По-третє, завданням ЄСІТС є також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відео конференції. Так, проект ГПК прямо передбачає, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. У такому випадку учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису. При цьому, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Важливо звернути увагу, що свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно у приміщенні суду.

Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов'язки.

Відеоконференція, у якій беруть участь  учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи.

Цікаво, що якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет здійснюється в обов'язковому порядку.

Читайте також: Путин - убийца Немцова. Это подтвердил суд присяжных

Також, слід звернути увагу, що проектом ГПК (стаття 328) передбачено, що накази господарського суду викладаються в електронній формі з використанням ЄСІТС і підписуються електронним цифровим підписом судді.  Протягом п'яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.  Для відкриття виконавчого провадження стягувану достатньо подати органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю відповідну заяву. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження заяви отримує в реєстрі е-копію виконавчого документа та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження у справі.

Варті уваги також і зміни до Закону України про «Про судовий збір», які передбачені законопроектом №6232. Так, при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Крім цього, також зручною новелою є і можливість сплати судового збору за подання процесуальних документів в електронній формі за допомогою  ЄСІТС та з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

І, наостанок, законопроектом №6232 в Перехідних положеннях передбачено поступове впровадження «електронного суду», а саме через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та веб-порталі судової влади повідомлення про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Тож ще є час все уважно вивчити та підготуватись. Адже, сучасний світ вже неможливо уявити без інформаційних технологій. І судова система не повинна стати виключенням з цього правила.