Ми ніколи не відпочивали в Туреччині. Це сталося вперше. І нарешті й ми познайомилися з "репертуаром" росіян. Кілька епізодів.

1. На дворі+48С. На пляжі до нас з чоловіком підходить уже добре мекнутий чувак у футболці з написом "Мурманск – город герой, форпост России в Арктике" і каже: "Давай выпьем!"

Дістає з целофанового пакету пляшку горілки. Чоловік каже, що не п'є.

- Как! Ты же русский! –  вигукує він, і аж ніби тверезішає.

- Я не руський.

- Ну славянин?

- Запропонуйте випити туркам, – каже чоловік.

- Та они тупые как пробка! – каже оплот России в Арктике.

P.S. Зранку цей чувак разом дружиною біля басейну добряче напилися, а увечері вона вилізла на сцену, щоб взяти участь у якомусь конкурсі, впала і зламала палець на нозі.

2. Троє бритоголових молодих хлопці нудяться зранку на пляжі.

- І чьо тут водки нет в баре на пляже?

- Так бар какой-то чувак арендует и продает пиво за деньги, а в баре возле бассейна есть и водка, и пиво на шару!

- Так чьо мы тут сидим! – вигукують вони і біжать в басейн.

Читайте також: Чи справді ми тужимо за Кримом і окупованим Донбасом?

3. Потім один з них вже в басейні знайомиться з дівчиною:

- Ты из России?

- Ну да, а ты?

- Я из города-героя Балашиха!

- Нет такого города-героя.

- Есть! Это город-герой, потому что я там родился!

- А я вот и правда из города-героя. Из Калининграда!

P.S. І це знайомляться молоді люди?! Я собі уявила, якби ми в Україні так знайомилися: Ти звідки? Я з Вінниччини – краю партизанської слави! А я з Київщини – краю партизанської слави.

Читайте також: Мышебратья – вести с морей

Ще мої діти почули дівную історію про те, що жінка з України через те, що не мала коштів, провезла в Туреччину свою дитину на відпочинок у валізі.

Карочє, море і природа в Туреччині гуд, а відпочивальники з Росії – це зло.

Читайте також: Як Москва вішає росіянам локшину на вуха про відпочинок у Криму

А ще треба туди іхати з українською музикою на флешках, бо "владімірський централ" задовбав. Довелось посваритися.