Посада Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, то є кара Божа для парламентської порядності. І за часів президентства Януковича, і за Порошенка, народні депутати не змогли пройти тест на юридичну чистоту при призначенні Омбудсмена. П’ятирічна каденція перебування на цій посаді Валерії Лутковської завершилася 28 квітня. І Рада повинна була б обрати нового Уповноваженого. Зазвичай, це відбувається шляхом таємного голосування, коли народні депутати заповнюють спеціальні бюлетені, вкидають їх в урни, які розміщені в кулуарах парламенту, а потім підраховують голоси за кандидатів. Але цього разу норми про обрання Уповноваженого чомусь були «приліплені» до закону про Конституційний суд. Тобто, до цього документу депутати запропонували зміни, якими передбачено, що Омбудсмен обирається не шляхом таємного голосування, як є зазвичай, а шляхом натискання кнопок в сесійній залі. Зміна процедури обрання Уповноваженого, яка сьогодні була проголосована, обумовлена взаємною недовірою між фракціями так званої коаліції – «БПП» та «Народного фронту». Загалом, Омбудсмен, який має захищати, найперше, права людини, точно мав би бути кандидатурою не від провладних політичних сил. Це - логічно, але це не сприймається будь-якою владою, адже хочеться мати на цій посаді ручну людину, яка не створюватиме дискомфорту. Наразі у кожної з фракцій коаліції є свої кандидати на посаду: порошенківці висунули Сергія Алєксєєва, а фронтівці – Людмилу Денісову. До речі, пані Лутковська також не є дискомфортною для нинішньої влади. Але, за попередніми домовленостями, посада Омбудсмена має відійти «Народному фронту». І це не має нічого спільного хоча б зі спробою обрати відносно незалежного від влади Уповноваженого, який би не давав цій владі порушувати права людини. Цілком вірогідно, парламентарі думали, що вдасться провести питання змін в обранні Омбудсмена «під шумок», але в тиху не вийшло. Під час розгляду законопроекту в сесійній залі, народний депутат від «БПП» Ольга Червакова викрила шулерство і наголосила, що такі зміни в процедурі призведуть до «політичних впливів» на кандидата. І це може викликати міжнародний скандал. Після її полум’яного виступу, пропозицію залишити таємне голосування підтримало 227 депутатів, але… По-перше, почалося «кіно» з біганиною до головуючого Андрія Парубія. Першим зі спринтерською швидкістю (багато молодих могли би обзаздритися такій фізичній формі) біг міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, відомство якого підпадає під особливу увагу Уповноваженого з прав людини щодо порушень цих самих прав. З іншого боку до президії мчало керівництво фракції «БПП» - Артур Герасимов, адже, без наявності відкритого голосування по Омбудсмену, «Народний фронт» відмовлявся голосувати за закон про Конституційний суд, написаний під президента. По-друге, ніхто толком не зрозумів, що проголосовано, що – ні, і як все це трактувати. Так, за словами голови парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя Руслана Князевича, головуючий перед голосуванням назвав номер поправки, яка не стосується обрання Омбудсмена, тому ні про які зміни не йдеться – голосування не змінює норму. Ті, хто править бал в парламенті, переконують, що голосування взагалі було юридично нікчемне, і обрання відбуватиметься в сесійній залі за допомогою кнопок. В принципі, якщо бути чесними, то жоден з цих варіантів обрання Уповноваженого не є ідеальним. Так, у свій час, у 2012 році, Валерія Лутковська обиралася Омбудсменом шляхом голосування бюлетенями за більшості в парламенті Партії регіонів. Тоді були питання щодо того, чи не були підроблені бюлетені. А потім присягу новообраному Уповноваженому довелося приймати в дверях сесійної зали «під охороною» і за підтримки депутатів-регіоналів… З іншого боку, голосування у сесійній залі теж несе у собі ризики, адже тиснути кнопки можна і за себе, і за інших. Що насправді відбулося в Раді так ніхто і не пояснив. Закон проголосовано і він піде на підпис президенту. Формально, через спірну норму Порошенко може його заветувати. Але чи це відбудеться? Навряд. Не для цього цей законопроект просували через Раду з порушенням Регламенту і домовляючись із опозиційними фракціями, щоб тепер застосовувати право вето. У будь-якому разі, що отримають українці? Чергового Омбудсмена на підтанцьовках у влади.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/politics/2027971-parlamentske-shulerstvo-navkolo-ombudsmena.html

Посада Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, то є кара Божа для парламентської порядності. І за часів президентства Януковича, і за Порошенка, народні депутати не змогли пройти тест на юридичну чистоту при призначенні Омбудсмена. П’ятирічна каденція перебування на цій посаді Валерії Лутковської завершилася 28 квітня. І Рада повинна була б обрати нового Уповноваженого. Зазвичай, це відбувається шляхом таємного голосування, коли народні депутати заповнюють спеціальні бюлетені, вкидають їх в урни, які розміщені в кулуарах парламенту, а потім підраховують голоси за кандидатів. Але цього разу норми про обрання Уповноваженого чомусь були «приліплені» до закону про Конституційний суд. Тобто, до цього документу депутати запропонували зміни, якими передбачено, що Омбудсмен обирається не шляхом таємного голосування, як є зазвичай, а шляхом натискання кнопок в сесійній залі. Зміна процедури обрання Уповноваженого, яка сьогодні була проголосована, обумовлена взаємною недовірою між фракціями так званої коаліції – «БПП» та «Народного фронту». Загалом, Омбудсмен, який має захищати, найперше, права людини, точно мав би бути кандидатурою не від провладних політичних сил. Це - логічно, але це не сприймається будь-якою владою, адже хочеться мати на цій посаді ручну людину, яка не створюватиме дискомфорту. Наразі у кожної з фракцій коаліції є свої кандидати на посаду: порошенківці висунули Сергія Алєксєєва, а фронтівці – Людмилу Денісову. До речі, пані Лутковська також не є дискомфортною для нинішньої влади. Але, за попередніми домовленостями, посада Омбудсмена має відійти «Народному фронту». І це не має нічого спільного хоча б зі спробою обрати відносно незалежного від влади Уповноваженого, який би не давав цій владі порушувати права людини. Цілком вірогідно, парламентарі думали, що вдасться провести питання змін в обранні Омбудсмена «під шумок», але в тиху не вийшло. Під час розгляду законопроекту в сесійній залі, народний депутат від «БПП» Ольга Червакова викрила шулерство і наголосила, що такі зміни в процедурі призведуть до «політичних впливів» на кандидата. І це може викликати міжнародний скандал. Після її полум’яного виступу, пропозицію залишити таємне голосування підтримало 227 депутатів, але… По-перше, почалося «кіно» з біганиною до головуючого Андрія Парубія. Першим зі спринтерською швидкістю (багато молодих могли би обзаздритися такій фізичній формі) біг міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, відомство якого підпадає під особливу увагу Уповноваженого з прав людини щодо порушень цих самих прав. З іншого боку до президії мчало керівництво фракції «БПП» - Артур Герасимов, адже, без наявності відкритого голосування по Омбудсмену, «Народний фронт» відмовлявся голосувати за закон про Конституційний суд, написаний під президента. По-друге, ніхто толком не зрозумів, що проголосовано, що – ні, і як все це трактувати. Так, за словами голови парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя Руслана Князевича, головуючий перед голосуванням назвав номер поправки, яка не стосується обрання Омбудсмена, тому ні про які зміни не йдеться – голосування не змінює норму. Ті, хто править бал в парламенті, переконують, що голосування взагалі було юридично нікчемне, і обрання відбуватиметься в сесійній залі за допомогою кнопок. В принципі, якщо бути чесними, то жоден з цих варіантів обрання Уповноваженого не є ідеальним. Так, у свій час, у 2012 році, Валерія Лутковська обиралася Омбудсменом шляхом голосування бюлетенями за більшості в парламенті Партії регіонів. Тоді були питання щодо того, чи не були підроблені бюлетені. А потім присягу новообраному Уповноваженому довелося приймати в дверях сесійної зали «під охороною» і за підтримки депутатів-регіоналів… З іншого боку, голосування у сесійній залі теж несе у собі ризики, адже тиснути кнопки можна і за себе, і за інших. Що насправді відбулося в Раді так ніхто і не пояснив. Закон проголосовано і він піде на підпис президенту. Формально, через спірну норму Порошенко може його заветувати. Але чи це відбудеться? Навряд. Не для цього цей законопроект просували через Раду з порушенням Регламенту і домовляючись із опозиційними фракціями, щоб тепер застосовувати право вето. У будь-якому разі, що отримають українці? Чергового Омбудсмена на підтанцьовках у влади.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/politics/2027971-parlamentske-shulerstvo-navkolo-ombudsmena.html