Мабуть, одна з найкоротших телефонних співбесід, яка у мене була:

-- Доброго ранку. Я директор школи, куди Ви надіслали резюме на посаду вчителя.

-- Здравствуйте. Да, хочу работать учителем в школе.

-- Перепрошую, я директор української школи, викладання у нас - виключно українською. А Ви можете викладати державною мовою? І чи можемо ми зараз спілкуватися українською?

Читайте також: 10 лучших школ Киева в 2017 году

-- Да, я могу общаться и преподавать на украинском.

-- Дякую.

От що це було, хтось може пояснити? Неповага до мови? Відсутність мінімального розуміння ситуації? Що?

P.S.

Тільки не треба, будь ласка, мене звинувачувати у «мовному екстремізмі», бо знання державної мови і спілкування нею - критично важливий параметр для роботи в українській школі. Тим більш - спеціалізованій, з поглибленим вивченням саме української мови та літератури.

Читайте також: 90 тисяч за призначення директором

Ситуація - однозначно офіційна: потенційний роботодавець, який представляє державну установу, спілкується із потенційним претендентом на посаду.

P.P.S.

Маю непевну надію, що цей пост підкаже претендентам на посади у школах, чого не треба робити під час співбесіди з директором.