Цього сезону, вперше за багато років, до баштанництва була прикута увага на національному рівні. Завдяки старанням  «Нібулону» та господарств Херсонщини у країні фактично було створено перший кавуновий  бренд «Кавун з баржі», що позитивно відбилось на споживанні цього продукту. Люди чекали продукції, активно слідкували за переміщенням баржі у соціальних мережах, за продукцією вишиковувалась черга у супермаркетах. Звичайно, було багато недопрацювань, як на рівні виробників, так і на рівні відповідальних по логістиці. Але це привід для подальшого вдосконалення механізму співпраці фермера та роздрібної мережі.  Сподіваюсь, наступного разу усі помилки будуть враховані і сезон пройде більш вдало.

Читайте также: Как не отравиться арбузом: выбираем "полосатика" правильно

Але було й інше - ціни виросли до нечуваних раніше висот.  По ранніх кавунах Україна мала збільшення площ та досить непогану врожайність, тому ціни на них були дуже низькими, а в середині липня фермери Херсонщини дуже важко продавали кавун навіть по 0,8 грн. А от по середнім та пізнім кавунам картина повністю протилежна –  тут, по-перше, площі скоротились. Багато фермерів перейшли на вирощування більш маржинальних, на їх погляд культур (приміром, соняшник), бо виробники були не задоволені цінами у другій половині минулого сезону.

По-друге,  втрати врожаю через спеку були дуже великі.  У середині серпня ґрунт прогрівався до 70°С, тому кавун просто пікся на сонці.

Саме тому зараз ми маємо суттєво меншу пропозицію на ринку, ніж на початку сезону, навіть порівняно з минулим роком. Водночас, багато фермерів взагалі вирішили не займатись цим бізнесом, а новачків набагато менше, аніж хотілося б. Тому виникає певний дефіцит і ціни зростають.  

Якщо говорити про собівартість вирощування кавунів, то вона залежить від розміру господарства, технології вирощування (під плівкою, богарний на поливі, чи без) та врожайності. Наприклад, середні витрати на вирощування кавуна під плівкою можуть сягати 50-70 тис грн. на один гектар, а врожайність  –  40-80 т/га.

За таких умов середня собівартість раннього  кавуна складає 1,3-1,5 грн/кг. Витрати на вирощування у відкритому ґрунті значно нижчі  – 15-25 тис/га, але там і врожайність в середньому лише 20 т/га, тобто собівартість складає десь 0,75-1,2 грн/кг. Якщо господарство замість 20-30 тон з одного гектару збирає лише 5, відповідно, собівартість продукції зростає в кілька разів.

Що стосується експортного потенціалу наших кавунів, то він, безумовно, є. Цьогоріч українські виробники  розпочали експорт досить рано. Вже в червні до Молдови було відправлено більше 60 тонн продукції, тоді як в 2016 році експорт розпочався тільки в першій половині липня. У липні обсяг експорту був на рівні 9,5 тис.т, тобто в 2 рази більше, ніж в той самий місяць 2016 року.

Найбільший обсяг експорту традиційно припадає на серпень, а в нас у серпні вже майже не було продукції експортної якості.

Тому, цілком можливо, що загальний результат експорту в цьому сезоні буде менший. Найбільшим покупцем нашого кавуна є країни ЄС, насамперед, Польща та Прибалтика  – на них припадає більше 70% всього обсягу експорту українського кавуна. Частка Білорусі  – 16% та Молдови  – близько 14%.

Читайте також: Ринок землі: діаметрально протилежні погляди з діаспори та України

Слід сказати, що виробники зараз придивляються до вимог покупців з ЄС, бо насправді саме кавун серед всіх видів плодоовочевої продукції має найдовшу історію експорту на ринок ЄС.

Більшість фермерів зараз намагаються навчитись вирощувати вже традиційні сорти кавунів («АУ-Продюсер», «Кримсон Світ») але в тій якості, яку потребує ЄС (вага 5-7 кг, без зовнішніх пошкоджень,  визначені  строки збирання, щоб продукт приїхав до споживача в необхідній стадії стиглості). Також зростає популярність продовгуватих  та безкісточкових кавунів, у них достатньо великий експортний потенціал.