Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 30 серпня

Влада свідомо здає інтереси українського Криму, – експерт

Будівництво Росією мосту через Керченську протоку, відкриття якого відбудеться вже через лічені місяці, - це чергове свідчення того, що українська влада перебуває у змові з окупантами і свідомо "зливає" Крим, вважає громадський діяч і політичний експерт Станіслав Краснов. Залізнична арка, яку на днях почали споруджувати росіяни, є одним із завершальних етапів будівництва мосту до анексованого Криму, відмітив він. 

Політолог: Важливі кадрові призначення, якщо й відбудуться, то лише "пакетом"

У новому політичному сезоні ключові кадрові призначення в уряді та інших державних органах, якщо й будуть прийняті, то лише "пакетом", вважає політичний експерт Валентин Войтков.

На його думку, ряд важливих призначень досі не відбулися з трьох причин.

"Чому більшість кадрових призначень не відбулися до літніх канікул? Перше: досить незначна перевага парламентської більшості серед голосів, більше того – їй дуже часто не вистачає голосів, а більшість є лише на папері. Друга причина – це взаємна недовіра між членами парламентської коаліції, зокрема між БПП та "НФ". І третє: небажання будь-кого з цих політичних партнерів, щоб їхні так звані друзі посилювалися за рахунок нових кадрових призначень", - розповів він.

Контрабандні війни. Хто і чому ліквідував двох депутатів "ЛНР"

Варто зазначити, що на момент їхньої ліквідації припали конфлікти у політичному керівництві «ЛНР», пов’язані з реалізацією вугільної продукції з так званих «копанок» на території Антрацитівського, Перевальського і Краснолуцького районів. Нещодавно в Луганську виникла конфліктна ситуація, коли на засіданні уряду «ЛНР» Плотницький звинуватив керівників цих районів і правоохоронних структур у тому, що вугілля, яке там видобувається, незаконно постачається в обхід «унітарного» підприємства на територію РФ. 

Дурнувата дійсність. Як росіян привчають вірити в "розіп'ятих хлопчиків". ФОТОФАКТ

На  громадських зупинках у Москві з'явилося таке оголошення:

У коментарях на зазначеному сайті розгорнулася жвава дискусія, що воно таке: чи то справді московська влада розродилася такими неприховано знущальними оголошеннями, а чи то це якісь нелегали-активісти вирішили московську владу потролити, спародіювати, показати всю абсурдність її дій.

Висновку так і не дійшли! Бо те, що московська влада у принципі могла, й цілком могла, саме в такий спосіб інформувати про свої дії, ані в кого не викликало сумніву.

Завдання на осінь. Чи з’їсть Банкова Тимошенко?

Перед початком нового політичного сезону в усіх парламентських сил не дуже радісна картина з погляду народної підтримки. У порівнянні з цифрами, отриманими на виборах-2014, всі нинішні парламентські сили, окрім «Батьківщини», «просіли» – хто більше, хто менше. Було використано результати, які отримали шість парламентських партій на виборах трирічної давнини, з показниками рейтингів на кінець минулого року та на середину нинішнього.

Для цього використано дані соцопитувань фонду «Демократичні ініціативи» та Фонду Разумкова, які вони проводили з 16 по 20 грудня 2016 року та з 9 по 13 червня 2017 року. Причому використовувався показник підтримки серед тих виборців, які точно підуть на вибори. Тож із чим головні партії країни входять в новий політичний сезон та чи є в них шанс виправити ситуацію на свою користь. 

Грошово-кредитна політика та зростання економіки України

Напередодні погодження та затвердження Основних засад грошово-кредитної політики на 2018 рік і середньострокову перспективу хочу в цій статті представити деякі міркування принципово-ідеологічного характеру, що стосуються якісного змісту грошово-кредитної політики України. Про це у своєму блозі на сайті "Новое время" пише голова Ради НБУ Богдан Данилишин.  З моєї точки зору, успішне застосування різних інструментів грошово-кредитної політики має забезпечувати досягнення масштабних цілей в різних часових інтервалах. Враховуючи поточний стан економіки України і завдання, що стоять перед нашою країною, вважаю, що проведена грошово-кредитна політика не повинна замикатися в межах виконання таких, нехай важливих, але тактичних завдань, як забезпечення низьких темпів інфляції та досягнення стабільності національної валюти. Нацбанк не повинен абстрагуватися від вирішення проблем стратегічного довгострокового характеру, таких, як сприяння економічному зростанню та підвищенню рівня зайнятості населення, а також структурна перебудова української економіки, спрямована на підвищення питомої ваги інноваційних галузей. 

Спростування міфу про те, що культурою і мовою слід займатися після подолання злиднів

Війна, злидні, мова і Вакарчук. Пів року назад в мене увірвався терпець. Мабуть кожен колись проходив через таке. Терпиш-терпиш, спочатку нібито й нічого особливого не відбувається. Але з часом воно в середині все закипає й закипає.

У 1990 році після Акту про державний суверенітет України з легкої подачі свого наукового керівника проф.Матвійчука я повністю перейшов на спілкування українською мовою. До цього був повністю, тобто абсолютно російськомовним. Всі ці 27 років я вважав, що головне для України це економіка і добробут. От стануть люди жити краще і полюблять Україну і українську мову. От тоді і мені стане комфортно – мене оточуватиме українська музика, телевізія, кіно, реклама, обслуговування тощо. А поки живемо в злиднях прийдеться потерпіти мовну дискримінацію з боку російськомовних.