Озвучення прізвищ посланців доброї волі в Україні наче лакмусовий папірець виявило нетерпимі частини суспільства.

Спочатку одіозний політик обурився тим, що серед обраних – невідомі для нього українські письменники.

Потім міністерство освіти так званого ДНР заборонило книжку Любка Дереша, зчинився скандал навколо презентації дитячої книжки Лариси Денисенко.

Усе це демонструє наскільки на часі комунікаційна програма "Віднайти повагу", яку реалізовуватимуть посланці доброї волі разом з Програмою розвитку ООН в Україні та Міжнародним центром перспективних досліджень.

Серед 12 "посланців" як відомі українці, так і не дуже, як у випадку з автором цієї колонки.

Головне, що нас об’єднує, – це ідея підтримки в українському суспільстві цінностей та переваг толерантності, взаємоповаги, захисту прав інших.

Читайте також: "Добре, що хоч так". Українці звикли вдовольнятися мізером

Принцип "я можу з вами не погоджуватись, але поважаю вашу позицію та право її висловлювати" є основоположною європейською та загальнолюдською цінністю.

Власне – і цілком українською цінністю, адже терпимість і толерантність десятиліттями були невід’ємними частинами нашої культури.

Радикалізм і нетолерантність завжди були ознаками маргінальних груп, які відкидаються абсолютною більшістю наших громадян.

Проте в останні роки ми бачимо небезпечну тенденцію, коли замість чути, багато хто обирає кричати, замість поважати – ображати.

Світовий досвід показує: такі проблеми не можна замовчувати, їх ігнорування сьогодні може дуже дорого коштувати завтра.

Наша місія – пожвавити діалог щодо толерантності та взаєморозуміння в Україні. Такий діалог не може нікому зашкодити, навіть тим, хто його боїться. Зокрема, серед посланців доброї волі, що реалізовуватимуть програму "Віднайти повагу":

• Любко Дереш, письменник;
• Наталія Сумська, Народна артистка України;
• Катя Чілі, співачка;
• Андрій Куликов, журналіст, медіа-експерт;
• Лариса Денисенко, правозахисниця, письменниця;
• Алевтина Кахідзе, художниця;
• Михайло Мінаков, філософ
• Євген Захаров, правозахисник
• Гульнара Абдулаєва, історик, телеведуча
• Слава Варда, майстер спорту, телеведучий
• Мар’яна Савка, літературознавиця, письменниця
• а також я, Павло Вишебаба, музикант та співзасновник еко- та зоозахисної громадської організації.

Протягом проекту ми плануємо проведення публічних лекцій, концертів та мистецьких заходів, дискусій для активних громадян в різних регіонах України задля просування та утвердження принципів взаємоповаги та прийняття інших точок зору.

Толерантне суспільство має переваги економічні, екологічні, психологічні й ми спробуємо якнайширше розкрити ці теми.

Ми реалісти й не думаємо, що 12 людей можуть за один день кардинально змінити ситуацію щодо рівня толерантності в суспільстві.

Читайте також: Ви ніколи не дізнаєтесь, про те, що ваш сусід – Герой

Та водночас віримо, що кожен здатен вплинути на рівень взаємоповаги і сам стати цими змінами в суспільстві.

Пам’ятаєте, як три-чотири роки тому ми співали "Воїни добра, воїни світла" Ляпіса Трубецького. Зміст настільки резонував з моментом, що ми, українці, не помічали, що співали пісню російською мовою, яка написана білорусом у Домінікані.

Були байдужі до мовних, національних та інших відмінностей. Важливий був зміст – ми боремося за добрі і світлі принципи, загальнолюдські, якщо хочете – загальноєвропейські.

Де тепер ці "воїни", які відстоюють принципи справедливості та поваги до прав інших?

Лише у мене відчуття, що їхні голоси загубились серед популістичного крику і галасу?

Любко Дереш, Катя Чілі, Слава Варда та Павло Вишебаба

Добра воля живе в кожному. Поширювати це знання і власним прикладом демонструвати повагу до інших і означає бути посланцем доброї волі, або в термінології Майдану – воїном добра та світла.

Нас незліченна кількість в Україні, я пам’ятаю мільйони очей Майдану та не вірю, що ці люди виїхали по безвізу.

Мені радісно зустрічатись з ними доброзичливими поглядами в метро, в кафе чи на вулицях. У діалогах та дискусіях впізнавати їх як тих, хто не зривається на крик, поважає думку іншого, шукає істину, а не самоствердження.

Я вірю, що більшість воїнів добра продовжує втілювати принципи порозуміння в повсякденному житті.

Давайте просто пам’ятати, що нас багато, – всіх тих, хто хоче жити у вільній, толерантній, рівноправній країні і знає, що такою можемо зробити її лише ми, щодня втілюючи принципи поваги до інших.