Ще один цікавий момент почерпнула. Демократія у Стародавній Греції зародилася саме у війні, а точніше – у греко-перських війнах. Тобто війна – мама демократії.

Читайте также: Грицак: Демократія – це не те, що дають. Демократія – це те, що беруть

Громадяни, які воювали, отримували право голосу, й велика кількість політичних рішень в Афінах саме щодо війни ухвалювали демократично. Виявилося, що олігархічно-демократичний сплав – доволі успішна модель, якою, втім, послуговувалися менше для внутрішнього правління, а більше саме для зовнішньополітичного військового. Завершилося це для афінян печально в конфлікті зі Спартою (Фукідід підтвердить).

Афіняці зі Спартою цапалися в Пелопоннеській війні, але розгорювалися на короткий мир.

Алківіад, афінський полководець, підбурював начистити спартанцям пику. Влаштував вилазку на Сицилію, надавати спартанцям, яка закінчилась печально.

Читайте також: "Скажений парламент": як в Англії покладали край абсолютизмові

Його викликали на суд, але Алківіад став перебіжчиком до Спарти і трохи навіть покерував там військом. А втім, коли спартанці виграли, то його ж і вколошкали, як непотрібного конкурента. Олігархія перемогла, демократія тимчасово закінчилася.