Проблема суїцидів серед ветеранів АТО — одна з найболючіших трагедій нашого суспільства. За весь час війни понад 500 наших воїнів наклали на себе руки внаслідок посттравматичного синдрому.

Це — проблема всіх країн, що воювали, але в Україні через відсутність системної роботи з ветеранами це питання стоїть особливо гостро.

За результатами аналітичної роботи фахівці національного державного інституту соціальної та судової психіатрії МОЗ України — майже 85% суїцидів скоюють учасники АТО у віці до 40 років, більшу частину з них складають особи до 30 років (45,5% від усіх).

Читайте також: Військовий журналіст: 63 самогубства - це дуже маленька цифра в умовах війни

Одним з найбільш суттєвих серед чинників, пов’язаних з суїцидом, виявився «стан алкогольного або наркотичного сп’яніння під час скоєння суїциду». Він був зафіксований у 51% загиблих.

Серед механізмів суїциду значно переважає поранення від вогнепальної зброї (61%), та повішення (31%).

Це — страшна статистика, яка вимагає негайного втручання держави та суспільства у ситуацію.

На моє глибоке переконанння, психологічна підготовка бійців повинна починатися ще до бойових дій — на стадії мобілізації або підписання контракту. Люди повинні розуміти, на що вони йдуть і які наслідки для їхньої психіки це матиме.

Для повернення їх до мирного життя має бути створена система надання психологічної допомоги, в яку включитися не лише медпрацівники, але й члени родин та суспільство.

Читайте також: Про суїциди на війні: причини та способи запобігти

Держава повинна створити Міністерство у справах ветеранів та мережу ветеранських центрів в усіх регіонах України, де наші герої могли би проходити фізичну та психологічну реабілітацію.

Гроші на все це у відповідних міністерствах та відомствах є. Залишилося лише знайти бажання. І я зроблю все, щоб це бажання в них з'явилося.

Ми не можемо дозволити, щоб найкращі, найсміливіші, найпатріотичніші громадяни нашої країни просто так залишали це життя. Вони нам дуже сьогодні потрібні.