Нещодавно МВФ озвучив чергові критерії одержання Україною нового траншу кредитів, пише у своєму блозі на "Новому часі" політолог Петро Олещук. Зокрема, про це заявив директор із комунікацій МВФ Джеррі Райс на брифінгу у Вашингтоні

Неважко здогадатися, що "домашнє завдання" від МВФ видається українському урядові досить важким. Адже пенсійна реформа та прискорення приватизації є не надто популярними темами, й вітчизняні очільники не дуже полюбляють згадувати про ці теми. Тим паче не люблять згадувати про них і депутати фракцій парламентської більшості. А тут треба не тільки згадати – тут треба ухвалити відповідні рішення.

Але не це найцікавіше, адже українська сторона вирішила до всіх цих проблем додати ще один "удар" по співпраці з МВФ. Адже у відносини уряду та МВФ раптово втрутився Антимонопольний комітет, котрий згадав про проблему розрахунку тарифів для населення відповідно до формули так званого "Дюссельдорфа плюс" (німецький хаб NCG).

Найцікавіше, що АМКУ "згадав" про проблему саме зараз, а не три роки тому, коли вона з’явилася, і запропонував відмовитися від прив’язки ціни українського газу до імпортного паритету та знизити ціну на газ для населення із нинішніх 7000 грн до орієнтовно 3000-3500 грн за 1000 куб. м.

Читайте також: Чому Україна потребує МВФ і його кредитів

Начебто все правильно, хоча й не зовсім своєчасно. Проте в АМКУ, звісно, не врахували зобов’язання України перед МВФ щодо зрівнювання ціни імпортного газу та ціни газу для внутрішнього споживача. Таким чином, АМКУ фактично нівелює чотири роки співпраці України та МВФ у газовій площині. Не важко здогадатися, що пропозиція АМКУ скасувати "імпортний паритет" викличе шок і негативну реакцію у МВФ. І, що найцікавіше, якраз перед важливими перемовинами із цією структурою.

Власне, АМКУ, не зважаючи на формально незалежний статус даної структури, ніколи реально не робив нічого, що входило би у суперечність із "генеральною лінією" партії та уряду. Що ж примусило їх іти саме зараз на очікуваний зрив перемовин з МВФ?

Можна припустити, що причини, знову ж таки, лежать у політичній площині.

Отже, як вже зазначалося вище, вимоги МВФ до українського уряду і так є досить складними й такими, що важко виконати на практиці. Питання пенсійної реформи зараз, очевидно, ніхто не хоче торкатися і десятиметровим дрючком. Що ж до "боротьби з корупцією", то вона, в умовах нової України, перетворилася на "побудову комунізму" – щось дуже віддалене у часі та напівфантастичне. І тут урядові структури завдають "удар у відповідь", і виявляться, що розрив відносин з МВФ стався не через відсутність прогресу в антикорупційній боротьбі, а через те, що українська влада просто хотіла здешевити газ для українського народу. Звісно, останній варіант викличне в суспільстві реакцію підтримки дій уряду і "засудження МВФ", а "антикорупційні питання" відійдуть на другий план.

Далі, хоча всі на найвищих рівнях рішуче відкидають ідею дострокових парламентських виборів, але, практика показує, що до виборів готуються всі. І ці процеси розгортаються буквально на наших очах. Наприклад, об’єднання в одну політичну силу БПП та НФ – це явний "передвиборчий крок", адже він має сенс саме в контексті передвиборчої кампанії. Тож не дивно, що влада турбується про власний імідж і починає "зондувати" шляхи для побудови послань майбутньої кампанії. І тут, знову ж таки, ідея про "повернення народові газу" має дуже привабливий вигляд. Я вже бачу ці плакати з гаслом: "Ми повернули народу тепло". Необхідно додати, що маніпуляції АМКУ мають досить віддалений стосунок до реальної ціни на газ. МВФ вимагали від нас лише одного – відповідності закупівельної ціни на паливо та тієї вартості, за якою воно продається споживачеві. Відповідно, ціна може як зростати, так і зменшуватися, якщо уряд знайде шляхи зниження закупівельних цін, але уряд ніколи цим особливо не переймався. Рішення ж АМКУ де факто означає просто повернення дотування, яке може бути як легко впроваджено, так і легко скасовано. І це, знову ж таки, дуже нагадує звичні для України передвиборчі трюки.

Нарешті, варто сказати про суб’єкт "газових ініціатив" – АМКУ. Його рішення не є урядовим рішенням, хоча, з іншого боку, суспільством буде сприйматися саме як урядове. Відповідно, сам уряд має можливість "сховатися" в разі чого, прикрившись АМКУ як щитом, у той же час, якщо наслідки рішень АМКУ будуть хоча б частково популярними, то урядовці припишуть усі "заслуги" собі.

Читайте також: Ціни на газ: тільки без рук

По суті ми маємо підтвердження того, що разом із початком осіннього політичного сезону фактично стартувала і передвиборча кампанія, у яку одразу ж вступив "Союз БПП/НФ", при чому гра одразу розпочата досить небезпечна. Адже мова – про співпрацю з МВФ, та, ширше, зі США, котрі залишаються зараз основним стратегічним партнером України в ці буремні воєнні роки.

До речі, опосередкованим підтвердженням того, що саме тарифні теми стануть ключовими на майбутніх виборах, є активність НАБУ в цьому напрямку, де теж раптово наприкінці літа "згадали" про ціноутворення на вугілля, та почали розслідування проти членів НКРЄ. Формула "Роттердам+" є вугільним аналогом газового "Дюссельдорфу+", однак тут іміджевий зиск інший. Якщо відмова від індикативного ціноутворення в газі є заграванням з виборцем на соціальній проблематиці, то атака на "Роттердам+", який застосовується лише для непобутових споживачів, має імітувати антикорупційні звитяги. У кожнім разі синхронна загроза, що виникла над обома формулами, говорить про домінування політичних чинників над економічними.

Про це заявив заступник голови МВФ Девід Ліптон, який сказав, що одним із основних досягнень програми реформ стало запровадження автоматичного підвищення тарифів на газ у відповідності до ринкових змін. І закликав "деполітизувати цей процес" шляхом застосування автоматичної формули.

Тож політична інтрига навколо індикативних формул зберігається. Тема тарифів на газ і електроенергію є тим цікавішою для передвиборчої кампанії, оскільки, з одного боку, вона стосується всіх і кожного, а тому викликає жвавий інтерес у громадян, а з іншого – бодай базове розуміння проблеми мають одиниці, а тому, за великим рахунком, простір для маніпуляцій є безмежним.