ЦВК призначила на 29 жовтня 2017 року перші вибори в 201 об’єднаній територіальній громаді (далі — ОТГ) в усіх областях України (починаючи з 2015 року такі вибори відбулися в 415 ОТГ).

Здавалося би добре — децентралізація etc. 

Утім, як часто у нас буває, в цій бочці меду не обійшлося без ложки дьогтю. Якось при усіх парадних реляціях про тріумфальний хід «реформ» місцевого самоврядування чомусь замовчується «маленька дрібничка»: ОТГ, так само як і старости, неконституційні. 

Читайте також: Скандальний ремонт системи водопостачання в Краматорську: словенці "відкатів" не дають

Може цей факт був невідомий законодавцям, що дали старт цим процесам? Як би не так — вони добре про це знали. 

У своїх висновках і зауваженнях до проекту Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та змін до нього Головне науково-експертне управління й Головне юридичне управління Верховної Ради України неодноразово привертали увагу народних депутатів, що пропонована можливість об’єднання територіальних громад не тільки сіл, а й селищ та міст, не узгоджується з частиною першою статті 140 Конституції України, згідно з якою територіальною громадою може бути лише «добровільне об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл», яке повинно мати статус адміністративно-територіальної одиниці. Парламентські юристи наголошували: системний аналіз положень Конституції України свідчить про те, що система територіальних громад має відповідати системі адміністративно-територіального устрою, а не навпаки. На їхню думку, нагальним завданням законодавця було і залишається прийняття Закону про адміністративно-територіальний устрій, що так і не зроблено дотепер від 1996 року. І що має дотримуватися принцип добровільності в процесі об'єднання територіальних громад тощо. 

Проте усі ці застереження експертів ВР були проігноровані. 

А може у всю підноготну цієї справи не були втаємничені лобісти і «рушії» впровадженні само такої, неконституційної, моделі ОТГ? 

Ні, вони якраз були сповна у курсі справи і діяли цілком усвідомлено. 

Почитайте цей матеріал в «Дзеркалі тижня» від 29.01.2016 з такою промовистою назвою «Із Конституцією чи без, децентралізація почалася…»

У ньому стверджується, що «практично, те, що прагнули зробити де-юре через зміни Конституції, де-факто пішло знизу», і визнається, що «реформа» пішла в обхід Конституції. В їх розумінні, напевно, ціль виправдовує засоби, і вони переконані, що чинять вірно, бо ж роблять «благородну» й надважливу справу. За принципом: взагалі-то не можна, але якщо декому хочеться, то чому й ні. 

Це нагадує позицію міністра поліції Фуше за часів Наполеона, який посилань на Конституцію не допускав і, як свідчить академік Є. Тарле, казав: «Любий друже, конституція — то гарна жінка, на яку дозволено, проходячи повз, кинути захоплений погляд, але яка не належить публіці».

Тоді як статтю 19 Основного Закону ніхто у нас не скасовував. А у ній сказано: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». І правовий порядок у державі нікому руйнувати не дозволено. У Європу ж йдемо, там подібне тим паче не вітається. 

Усе те, що відбувається з ОТГ, не має під собою відповідної конституційної основи. Ця хитка конструкція швидко завалиться, коли у нас з’явиться справжній Конституційний суд. 

Читайте також: Політолог: Порошенко до другого терміну почав готуватися відразу після інавгурації. ВІДЕО

Потрібні ОТГ? Напевно. Але не нарізані як заманеться в кабінетах чиновниками, сформовані поспіхом під адміністративним тиском (тоді як у Франції процес об’єднання комун почався в 1999 році й триває досі), а з урахуванням нового закону про адмінтерустрій, який перезрів, та економічного районування. 

Міняйте Конституцію, закони, а практика показує, іноді нардепам це вдається доволі швидко, і вперед. 

Та й можливості чинного Закону «Про співробітництво територіальних громад» варто було би повніше задіяти. 

Скільки ж можна наступати на одні й ті саме граблі?

Недарма кажуть, що добрими намірами іноді вимощена дорога в пекло. 

Усе ж краще так: «Раніш — закон, а потім — благодать…»

А поки, як казав відомий політик, хотіли як краще, а виходить як завжди.