Щонайменше кілька основних показників проекту Державного проекту викликають занепокоєння, зокрема йдеться про темпи зростання ВВП, держборг і показник прогнозованої інфляції.

На сьогодні основні показники, які закладені у проекті бюджету на 2018 рік, одразу декілька з них, викликають підозру щодо їхньої реальності. Перше – це показник зростання ВВП на 3%. Оскільки відповідно до останніх тенденцій, темпи росту ВВП скорочуються.

Якщо в останньому кварталі минулого року це було 4,8%, то в третьому кварталі нинішнього року – це 2,4%, тобто удвічі скоротилися темпи зростання. При цьому перше півріччя цього року зафіксоване падіння промисловості майже на 3%. У таких умовах буде дуже важко вийти на загальне зростання ВВП 2018 року 3%.

Читайте також: Держбюджет без торгівлі з ОРДЛО: а де ж руйнівні наслідки?

Інфляція - це другий показник, який теж викликає сумнів. Уряд закладає показник інфляції на 2018 рік 7%. Водночас у проекті бюджету передбачене і подальша девальвація гривні і це не 29,3 гривні до долара, як первинно анонсував міністр фінансів, а понад 30 гривень до кінця року. А це означає, що уряд планує девальвувати гривню порівняно з нинішнім ринковим курсом на 16%. А якщо гривня девальвує на 16%, то інфляція аж ніяк не втримається на рівні 7% і навіть 10%, вона буде писати двозначним числом.

Інші показники, зокрема зростання видатків на оборону, освіту, медицину – всі ці зростання відбуваються у межах показника інфляції. Тобто реального росту доходів бюджету не буде. Дуже кидається в очі велике зростання державного і гарантованого державою боргу.

Сумарно вони будуть становити майже 85% ВВП, що дає підстави характеризувати бюджет 2018 року як борговий бюджет. А також це бюджет приватизаційних фантазій. У бюджеті на 2018 рік закладені доходи від приватизації на 22 мільярди гривень.

Для порівняння, торік від приватизації отримали менше 200 мільйонів, а цього року були продані пакети трьох обленерго і отримано трохи більше мільярда гривень від приватизації. Тому заплановані на 2018 рік 22 з половиною мільярди гривень виглядають як велика приватизаційна фантазія, що ставить під загрозу реальні показники бюджету.

Читайте також: Економіст розповів, чому вважає абсурдним держбюджет 2017-го року

Якщо дефіцит бюджету був закладений понад 70 мільярдів гривень, то усе, що не буде доотримано від приватизації, можна сміливо додавати теж до дефіциту. Відтак реальний дефіцит буде становити близько 100 мільярдів гривень.

Щодо реалістичності мінімальної зарплати, закладеної на рівні 3723 гривні, то закласти можна все що завгодно і 3,7 тисячі, і 5, і 10 тисяч. Але це не значить, що купівельна спроможність українців буде зростати.

Ми подібне проходили на початку 90-их, коли кожен українець номінально був мільйонером, але від цього купівельна спроможність не росла, а з кожним місяцем падала.

Чому підвищують номінально мінімальну зарплату? Очевидно, тому, щоб зменшити кількість домогосподарств, які можуть претендувати на субсидії. Саме тому у бюджеті на 2018 рік на 10% зменшені витрати на субсидії – з 61 мільярда цього року до 55 мільярдів, закладених у проекті бюджету на 2018 рік.