На тлі "предьяв" Угорщини та Румунії щодо обов'язкового викладання українською згадав свіжий прецедент.

Я викладаю коротенький курс з комунікацій в одній із протестантських семінарій. На нинішньому курсі в мене двоє студентів із Буковини. Оскільки в їхній місцевості викладання у школах виключно румунською, скрізь говорять румунською, то вони дуже погано розуміють українську, щоб слухати лекції та виконувати письмові завдання.

Усі вільні писати у фб, месенжерах тою мовою, якою їм зручніше. Ніхто не примушує змінювати мову спілкування у своєму найближчому оточенні. Ніхто не забороняє поширення книжок та газет твоєю мовою. Ніхто не обмежує вивчення іншої мови.

Читайте також: Треба прораховувати наслідки на десятки років, – нардеп про зовнішню політику України

Але для того, щоб вміти комунікувати в рамках української держави – треба знати українську мову. Бо, як мінімум, це суттєве обмеження для людини, яка захоче побудувати кар'єру на держслужбі, зайнятися бізнесом, стати митцем або журналістом. Це фактично згодна на сегрегацію, яка вдарить по самій тій людині, залишаючи перед нею дуже обмежений життєвий вибір – або мешкати в рамках свого району, або емігрувати на історичну батьківщину.

Читайте також: Найєм: Для тих, хто в танку – Україна не забороняє угорської мови

Тому не варто звертати увагу на іноземних шовіністів. Особливо угорських, які самі мають проблеми з Румунією, Словаччиною та Хорватією.