Всі батьки хочуть, щоб їхні діти тримались якнайдалі від неприємностей, добре вчились в школі і продовжували робити щось хороше, коли виростуть. І поки нема конкретного рецепту для підвищення успішності дітей, дослідження психології вказують на кілька факторів, які прогнозують успіх. Не дивно, що більшість із них зводиться до батьків. Про це пишуть Мізки.com

Ось що спільного мають батьки успішних дітей:

1. Вони вчать своїх дітей соціальних навичок.

Дослідники з Університету штату Пенсільванія і Дюкського Університету стежили за більш ніж 700 дітей у віці від дитячого садка до 25 років з усієї Америки і через два десятиліття побачили значущий зв’язок між їхніми соціальними навиками в дитячому віці і їхнім успіхом в дорослому.

20-літне дослідження показало, що соціально компетентні діти, які могли взаємодіяти з однолітками, бути корисними для інших, розуміти їхні відчуття і самостійно вирішувати проблеми, частіше вступали до коледжу і мали постійну роботу до 25 років, ніж ті, у яких обмежені соціальні навики. Такі діти мали більш високі шанси бути заарештованими, були схильні до пияцтва і користування соціальним житлом.

Читайте також: 10 самых важных вещей, которые я понял после смерти сына

“Це дослідження показує, що допомагати дітям розвивати соціальні і емоційні навики є однією із найважиливіших речей, які ми можемо зробити для того, щоб підготувати їх до майбутнього”, - розповів Крістін Шуберт, програмний директор Фонду Роберта Вуда Джонсона, який фінансував дослідження. “З самого дитинства ці навики можуть визначити, чи дитина піде до коледжу чи потрапить у в’язницю, чи знайде роботу чи буде залежною”.

2. Вони багато чого очікують від дітей.

Використовуючи дані національного опитування (було опитано 6 600 дітей, що народилися в 2001 роц)і, професор Ніл Хелфон (Neal Halfon) і його колеги з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі виявили, що очікування батьків мають величезний вплив на те, чого їх діти досягнуть в майбутньому.

«Батьки, які розраховували, що в майбутньому їх дитина буде вчитися в університеті, підводили її до цієї мети, незалежно від сімейного доходу та інших факторів», - розповів професор.

Це підтверджується і так званим ефектом Пігмаліона, описаним американським психологом Розенталь. Його суть полягає в тому, що людина, яка твердо переконана в чомусь, неусвідомлено діє таким чином, щоб отримати реальне підтвердження своєї впевненості. У випадку з дітьми, вони несвідомо намагаються виправдати очікування батьків.

3. Матері працюють.

Психологи виявили, що дочки працюючих матерів йдуть в школу вже маючи досвід самостійного життя. У майбутньому такі діти заробляють в середньому на 23% більше, ніж їх однолітки, які виросли в сім'ях, де мами не працювали і весь час приділяли дому та сім'ї.

Читайте также: Зоны риска в жизни подростков: на что обратить внимание? 

Сини працюючих матерів яскравіше проявляли тенденцію до турботи про дітей і роботі по дому: дослідження показало, що вони проводять на 7,5 годин в тиждень більше доглядаючи за дітьми і допомагаючи по господарству.

«Моделювання ситуації є способом подати сигнал: ви показуєте, що є доречним в плані того, як ви себе ведете, чим займаєтеся, кому допомагаєте», - говорить провідний автор дослідження, професор Гарвардської бізнес-школи Кетлін Макгинн (Kathleen McGinn).

4. Вони мають більш високий соціально-економічний статус.

Чим більший дохід батьків, тим вищі оцінки їхніх дітей - така загальна закономірність. Ці дані можуть нас засмутити, адже багато сімей не здатні похвалитися великим доходом і можливостями. Психологи кажуть, що така ситуація дійсно обмежує потенціал дитини.

Шон Ріердон (Sean Reardon), дослідник зі Стенфордського університету, вказує, що статистична різниця в успішності дітей з багатих і бідних сімей тільки збільшується. Якщо порівнювати тих, хто народився в 1990 році, і тих, хто народився в 2001 році, то можна побачити, що цей розрив зріс з 30% до 40%.

5. У них є вища освіта.

Дослідження показало, що діти, народжені матерями в підлітковому віці, з меншою ймовірністю закінчують школу і вступають до університету.

Дослідження, проведене в 2014 році під керівництвом психолога Сандри Танг (Sandra Tang), показало, що матері, які закінчили школу і університет, швидше за все, виховають дитину, яка також отримає вищу освіту.

Психолог Ерік Дубов (Eric Dubow) виявив, що рівень освіти батьків на той момент, коли їх дитині виповнюється 8 років, є визначальним на наступні 40 років. Це означає, що саме від нього багато в чому залежить успіх дитини в майбутньому.

6. Вони вчать своїх дітей математики з ранніх років.

Аналіз поведінки 35 000 дошкільнят з США, Канади та Англії, проведений в 2007 році, показав: ранній розвиток математичних здібностей стає величезною перевагою для дитини в подальшому. Чому так, не дуже зрозуміло, але факт залишається фактом. Діти, які з малих років розбираються в числах і найпростіших математичиних поняттях, швидше вчаться читати.

7. Вони розвивають стосунки зі своїми дітьми.

Дослідження, проведене в 2014 році, показало, що діти, до яких ставилися з розумінням і повагою в перші три роки життя, не тільки краще показують себе в навчанні, а й здатні будувати здорові стосунки з іншими. До 30 років більшість з них є більш успішними і освіченими людьми.

Читайте також: Правила судьбы: как жить в 20, 30, 40 и 50 лет

Батьки, які чуйно і уважно ставляться до своєї дитини, дають їй відчуття безпеки, необхідне для того, щоб розвиватися далі і досліджувати світ навколо себе.

8. Вони менше схильні до стресу.

Наукові дослідження показують, що та кількість часу, яку матері проводять наодинці зі своїми дітьми у віці з 3 до 11 років, має невелике значення для їх розвитку. Але активне, інтенсивне і нав'язливе материнство може мати руйнівні наслідки.

Коли мати перебуває в стресовому стані через спроби балансувати між роботою і сім'єю, вона погано впливає на своїх дітей. Справа в тому, що існує психологічний феномен зараження емоціями. Люди здатні вловлювати почуття один одного подібно до того, як заражаються застудою. Тому, коли один з батьків морально виснажений або сумний, це похмуре почуття передається і дитині.

9. Вони цінують зусилля, а не страх провалу.

Протягом десятиліть Керол Двек (Carol Dwek), психолог зі Стенфордського університету, проводила дослідження, в ході яких виявила: діти (і дорослі) здатні оцінювати успіх двома способами.

Читайте також: 5 типов людей, от которых нужно держаться подальше

Перший з них називається фіксованим мисленням. Люди, які так думають, оцінюють свої здібності, інтелект і таланти як щось, що вже не можна змінити. Відповідно, для них успіх вимірюється лише цією величиною і всі сили вони кидають на те, щоб не тільки досягти поставленої мети, а й уникнути помилок будь-яким способом.

Існує ще перспективне мислення, спрямоване на прийняття виклику. Невдача для такої людини є «трампліном» для подальшого зростання і роботи над власними здібностями.

Тому, якщо ви говорите дитині, що вона успішно здала тест тому, що у неї «завжди було добре з математикою», ви привчаєте її до фіксованого мислення. А якщо ви скажете, що у неї це вийшло тому, що вона доклала усіх зусиль, дитина зрозуміє: вона може розвивати свої здібності, і кожне наступне зусилля буде приносити новий результат.