Звичайно, бізнес в Україні далекий від досконалості: є фіктивні компанії, і конвертаційні центри, і ухилення від сплати податків. Але в ризики потрапляють і законослухняні компанії, тому навіть якщо до когось правоохоронні органи не дійшли, бажано підготуватись завчасно: зрозуміти, чого можна чекати від обшуку, як до нього підготуватись і як правильно реагувати. 

По яким критеріям вибирається фірма, де планується проводитись обшук? Можна виділити три основних фактори, які роблять компанію «привабливою» для органів: 

1. Велика кількість готівки (кеш). Найчастіше це фінансово успішні компанії, в яких є що брати. Наприклад, аграрний сектор відрізняється великим обігом готівки. Конфіскація – прекрасний спосіб поповнити не лише державну казну, а й власну кишеню. 

2. Ліквідні активи. Вилучена техніка, заблокована нерухомість, арештована продукція/сировина – все це після обшуку можна перепродати. Досить часто блокування сировини/транспорту/фінансів стимулює бізнес «домовлятися». 

3. Персонал. Ефективні робочі групи та команди можна продати конкурентам, а якісні маски-шоу, що вселяють страх та безвихідність ситуації, допоможуть працівникам стати джерелом конфіденційної інформації.

Читайте також: ГПУ обыскивает офисы компаний Фирташа

Ризики підвищує будь-яка демонстрація успішності: виділяйтеся, розповідайте про себе, заробляйте більше за інших – і ви обов’язково привернете до себе увагу правоохоронних органів. Звичайно, популярність (участь в рейтингах, PR- активність ) покращує репутацію, підвищує пізнаваність бренду та капіталізацію, полегшує залучення нових партнерів та інвесторів…Але безпека теж важлива, тому потрібен баланс. 

На нашу думку найближчим часом тиск не зменшиться. Змінюється система оподаткування, приходять іноземні інвестиції, бізнес укріплюється… Влаштувати «маски-шоу» вигідно не лише державі, але й конкурентам або навіть бізнес-партнерам, та й внутрішньо корпоративні війни ніхто не відміняв. По факту, обшуки в офісах мають мало спільного з офіційними причинами щодо їх проведення; найчастіше всі вони мають одну мету створити підприємство господарської діяльності, щоб відібрати бізнес. От наприклад в IT - бізнесі , здавалося б і відбирати нема чого – всі пішли в свої високі технології, а рядові програмісти в своїй більшості працюють на відстані, проте обшуки та арешт продовжується. Для агрокомпаній ситуація ще складніша: арешт зерносховищ, техніки чи фінансів може не лише паралізувати роботу всього колективу, але повністю знищити врожай. Тому як показує практика, в Україні кожна третя компанія стає публічною, з метою свого захисту. 

Аналізуючи подібні ситуації, ми з колегами намагаємось вияснити не лише чому прийшли в компанію, що стало причиною, але і як ситуація розвиватиметься в динаміці. Причини, з якими приходять в компанію правоохоронці багато, але найчастіше інкримінують: 

1. Виплату зарплати в «конверті»; 

2. Ухилення від сплати податків; 

3. Легалізацію добутих злочинним шляхом коштів; 

4. Корупцію; 

5. Привласнення та розтрата чужого майна (відкриття кримінальної справи на боржника – гарний засіб повернення боргу); 

6. Шахрайство; 

7. Рейдерство (боротьба колишніх партнерів, змагання за землю конкурентів та ін. рано чи пізно призводить руйнування бізнесу); 

8. Фінансування тероризму та ін. (цей метод характерний для СБУ, хоча вироків по даним обвинуваченням поки нема, але кількість обшуків не зменшується) 

В конфлікті господарюючих суб’єктів правоохоронні органи завжди готові стати на захист однієї зі сторін, а іноді й обох. Проте, з практики видно, що у виграші залишаються лише люди в погонах. 

Відкриття кримінального провадження тягне за собою серйозні наслідки: 

- накладання арешту на майно (банківські рахунки, активи компанії); 

- відсторонення директора від посади за підозрою в скоєнні злочину; 

- допит працівників; 

- вилучення документів; 

- звільнення ключових працівників та ін. 

Звичайно, компанії намагаються зберегти персонал, в тому числі, за рахунок відкриття філіалів в інших країнах та організації переїзду працівників. Наприклад, траплялись випадки, коли людям дозволяли перевозити не лише домашніх тварин, а й родичів. Але всіх вивезти не можна, а заляканих працівників буде складно повернути в колишнє русло, інколи легше набрати нових. 

Заради справедливості, потрібно зауважити, що грубий «напад» зі сторони правоохоронних органів не завжди пов'язаний з наміром відібрати чи знищити бізнес, нерідко він обумовлений діями конкурентів. Відкриття кримінального провадження дає їм можливість: 

- зіпсувати репутацію компанії , орган ізувавши негативну PR - компанію; 

- виявити слабкі сторони та уразливі місця окремих осіб чи організації в цілому; 

- отримати доступ до корпоративних знань, досвіду, ноу-хау, патентам та ін. 

В будь якому випадку «Чорний» піар може не лише відбити клієнті та бізнес-партнерів, а привернути увагу податкової служби з метою перевірки на тлі проведених обшуків. 

З судової практики випливає така статистика, що 95% таких справ не доходять до суду, а з 5%, що дійшли – лише 1% закінчується вироком, а період розгляду становить 1 рік, а то й більше. У 80% випадків, суд при виборі санкцій обирає штраф (це стосується того 1 відсотка, що дійшли до суду), і лише 0,5 відсотка отримують реальний термін. Вилучені на обшуку цінні речі багатьом потерпілим повертаються по закінченню суду. 

З практики , найчастіше такі обшуки «нальотом» цим і закінчуються. Тобто для такої процедури потрібен «замовник», бюджет, ресурси, особа, що буде планувати та скоординовувати. 

Навіть в тяжких випадках, що виникають в результаті обшуку – конфскація і т.ін. – досвідченому адвокату не складно повернути ситуацію на самий початок: повернути кошти, майно, сервери та ін. Складним в даному випадку являється позбавити працівників страху, демотивації, невпевненості та втрати віри в компанію де вони працюють. Тому часто в компаніях керівники та HR ( єйчери ) працюють з персоналом, підготовлюючи їх до можливих неприємних ситуацій. 

В організаціях будь-яких масштабів, завдання єйчерів не лише мотивувати персонал, а й проводити з ним певну профілактичну роботу, щоб всі працівники пам’яталиі і знали, що коли мова йде про безпеку - вони разом невід’ємна частина компанії, яка має триматись разом в будь-якій ситуації. Тому, анілізуючи ризики, в першу чергу потрібно знати ті аспекти, які пов’язані з персоналом: 

- які помилки допускають працівники? 

- що необхідно зробити, що зберегти колектив після вторгнення силовиків; 

- як мінімізувати ризик? 

- як повинні реагувати та діяти працівники в складній ситуації (обшук)? 

З якими проблемами найчастіше зтикаються працівники під час обшуку? 

Читайте також: 11 способов ограбления на обыске

1. Крадіжка (особисті речі, гроші)- вкрадені чи пошкоджені речі в протоколі обшуку не фіксуються; 

2. Допит. Досить часто працівників організації допитують під час обшуку, а кого не встигли допитати – викликають до слідчого через певний час. Але працівники компанії – звичайні громадяни, і можливо вперше зтикаються з подібною ситуацією. Як правило вони не знають ні процесуального законодавства ні своїх прав, ні обов’язків, тому не можуть супротивитись тиску на них або відмовитись від дачі показань/розкриттю конфіденційної інформації (в разі, якщо це незаконно). Вони не розуміють, що обшук – це процесуальна дія, результат якого багато в чому залежить від того, наскільки цивілізовано буде відбуватись спілкування між усіма його учасниками. Зрозуміло, для непідготовленої особи обшук - це великий стрес, тому помилки і нетипова поведінка досить можлива. Наслідками цього можуть стати: 

- Дезінформація – працівники зтикаються з наклепами на компанії та її керівників (несплата податків, приховування доходів, фінансування тероризму і т.ін.); 

- Тиск. Досить часто оперативні працівники не випускають персонал навіть до туалету, щоб не знищили докази. З цією метою, вони перевіряють особисті речі, кишені. Подібні дії не лише протизаконні, а й принижують людську гідність. 

Потрібно розуміти, що під час обшуку: 

- Право слідчого – провести слідчі дії, включаючи вилучення того, що він вважає за потрібне; 

- Обов’язок керівника – зберегти дух, честь та гідність команди, при найменших ризиках вилучення, крадіжки особистих та корпоративних речей. 

Зрозуміло, що з профілактичною метою необхідно проводити підготовку до можливих неприємних подій. Інструкції, консультації юристів, лекції слідчих з метою залякування – все це не ефективно! Оскільки в стресовій ситуації вся інформація випаровується з голів працівників, втрачається самоконтроль. 

Насправді готувати людей до того, щоб надати ефективну протидію неправомірному обшуку потрібно і це можливо. Але це потрібно робити системно і головне - відпрацьовувати бажану поведінку, при чому в групі. Тобто відпрацьовувати так як навчаю наприклад кайдзен. Якщо це буде систематично, ненав’язливо, в ситуаціях, де персоналу нічого не загрожує, то бажаного ефекту досягти можна.