Бездумне намагання впровадити всі підряд західні системи, зокрема й у медицині, змушує нас замислитися: яку все ж таки країну ми хочемо збудувати? Ким ми хочемо стати — британцями, поляками, голландцями?

Які правила в нашій країні ми будемо впроваджувати — такі, які хочемо ми, чи такі, які є у сусіда?

Чи, може, досить дивитися на Схід чи Захід та намагатися бездумно копіювати їх? Адже ми маємо залишитися українцями і будувати власну державу і порядок в ній так, як близько і властиво нам.

Треба бути розумнішими та поважати себе. Якщо ми хочемо впровадити в себе якийсь західний зразок, то повинні брати лише краще, а не гірше.

Нам потрібна “швидка медична допомога”, яка приїде та врятує життя? Чи візьмемо за зразок британську модель, яка сьогодні пропонується, і замість швидких в нас будуть курсувати “медичні таксі” з парамедиками?

Ми хочемо прийти до лікаря на прийом, коли нам зручно, чи будемо чекати місяцями консультації кардіолога чи ортопеда, як це є в багатьох європейських країнах?

Читайте також: Медицинская реформа – "спланированный геноцид украинцев", – Богомолец

Ми хочемо, щоб кожен міг отримувати гарантоване лікування, чи в нас буде так, як в “країнах розвинутого капіталізму”, де повноцінний доступ до медичних послуг має лише половина населення?

Багато речей ні з Заходу, ні зі Сходу ніколи не стануть нам близькими та рідними. Всі іноземні менеджери, яких ми запросили робити реформи в МОЗі, “Укрзалізниці”, інших відомствах — провалили свою місію. Вони дуже далекі від розуміння українців та реалій нашої країни.

В Україні є особливості, які не дозволяють впровадити багато західних моделей без значних людських втрат.

Візьмемо ту ж модель “медреформи”, яка пропонується МОЗом. Люди, які розробляли законопроект, мабуть, брали за зразок ту ж саму Канаду. Де кожна бабуся має свій автомобіль і може спокійно сісти та по ідеальній швидкісній трасі доїхати до центру свого госпітального округу та отримати там потрібну їй медичну допомогу.

Можливо, для Канади така система і добра. Але в умовах України вона означає геноцид населення, насамперед сільського.

Адже розробники цієї “псевдореформи” забули, що в Україні понад 30% населення живе у селах. Що в нас немає якісних доріг. Що більшість людей на селі не має автомобілів. І що бабуся, яка раптово захворіла, нікуди не поїде і просто залишиться вдома помирати.

Викликати швидку? Теж проблема. Адже якщо сьогодні швидка в сільській місцевості по розбитих дорогах може їхати до хворого дві години, щоб надати йому допомогу, то після прийняття законопроекту хворого доведеться ще дві години везти до лікарні, адже на дому більше допомога не надаватиметься. В багатьох випадках люди до лікарні просто не доїдуть.

Читайте також: Почему с медреформой не все так просто

Тому ми маємо дуже вдумливо та обережно впроваджувати в нас закордонні приклади та зразки, враховуючи наші особливості. Інакше такі “реформи” підуть не на користь українцям, а принесуть їм ще більше горе.

В нас має бути свій, український порядок в державі, власні, українські правила, власні системи та підходи. Такі, які властиві та природні для нашого менталітету, культури та способу життя.