Запальна риторика справа незайва та нехитра. Куди складніше розкрити руйнівний механізм облуди і омани, змонтований із гвинтиків та шпильок. Дрібних та добірних.

19 жовтня Верховна Рада направила до Конституційного Суду два законопроекти щодо скасування депутатської недоторканності: депутатський №6773 від 19.07.2017, і президентський – №7203 від 17.10.2017.

Звідси питання: чого тягнули із залежалим депутатським, і чого направили прострочений президентський?

Чого тягли з депутатським

Поточна сесія розпочалась 5-го вересня, чого ж понад місяць зволікали з направленням до КСУ законопроекту ще від 19 липня? Десятки разів вносились законопроекти про внесення змін до Конституції, а такої тяганини не бувало.

Аж ось через місяць з гаком надійшов альтернативний президентський, і прояснилось: національний парламент чекав команди і пакету з Банкової. Слухняні, ви наші.

Чого заблукали з президентським

Як не тягли, а запізнились: альтернативний президентський законопроект внесено і зареєстровано з порушенням Регламенту. Тож мав він повернутись назад, на Банкову.

Щоправда, технічні експерти та політологи твердять ніби президентський законопроект не альтернативний до депутатського, а самодостатній. Неповторний як Джоконда.

Читайте також: Замість скасування недоторканності нардепів – обмеження депутатського імунітету

Аргументів, гідних серйозного опонування, однак не наводять, звідки їм і взятись, коли випадок наче класична ілюстрація альтернативи з підручника логіки. Два проекти мають усього по три положення, два з яких тотожні, а треті — дещо інакше (альтернативно) регулюють один і той же предмет.

Обслуга метушиться недаремно, бо депутатський законопроект №6773 наданий народним депутатам ще 05.09.2017, за місяць з лишком до подання президентського (17.10.2017). А згідно ч.9. ст.143 Регламенту "Альтернативні законопроекти подаються до Верховної Ради лише протягом 14 днів після надання народним депутатам законопроекту про внесення змін до Конституції України".

Прострочення явне, крити нічим: законопроект №7203 внесено з порушенням вимог ч.9. ст. 143 Регламенту, і зареєстровано з порушенням вимог ч.2 ст. 92 Регламенту . Відповідно до ч.1 і п.2 ч.2. ст.94 Регламенту, його слід повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи. Який конфуз!

Натомість, проект взяли до розгляду і направили у КСУ: апарат перечити не посмів, опозиція у чвари вступати не стала, що напоказ було б явно програшним. Закон, між тим, відпочиває.

Недоторканність — розмінна монета на ринку амбіцій

Для чого ж президентові знадобилось ломитись у зачинені Регламентом ворота? Може, хоч і поза законом, аби пришвидшити добру справу? Та виходить навпаки!

Класика парламентаризму: працюєш на результат – консолідуй голоси. Підбирай ініціаторів законопроекту так, щоб за ними була потрібна більшість. Кому ж важливіше власне авторство, той, навпаки, плодить альтернативи.

Читайте також: Депутатська недоторканність: скасовувати чи обмежувати?

Звісно, бувають докорінно різні підходи до одного і того ж питання, тоді альтернативність є природною. Чи той наразі випадок?

Обидва законопроекти містять по два змістовні положення, що мають змінити текст Конституції, а саме: виключити частини першу та третю статті 80. Обидві високі сторони прагнуть одного й того ж результату! Точнісінько! Парад однодумців.

У чому ж різниця? У тактиці. Депутати хочуть щоб Закон набрав "чинності з дня, наступного за днем його опублікування" , президент — з 1 січня 2020 року, на початку наступного скликання (у разі чергових виборів).

Набрання чинності депутатським проектом теж можна приурочити до наступної каденції, прийнявши його наприкінці каденції цієї.

Варіант депутатів наче сверблячка-нетерплячка, президентський — мудрований: начебто самих себе депутати недоторканності не позбавлять, а наступників — залюбки.

Розрахунок примарний, хто ж із цих депутатів не мітить у ті? Поганий той солдат, який не хоче стати генералом, поганий той депутат, який не хоче зостатись депутатом. Конституцію ухвалило друге скликання, зараз — восьме, якби мотив «підклади свиню наступнику» грав, про недоторканність уже й забули б.

Менше з тим, кілька голосів через те гіпотетично може і додасться. А скільки реально втратиться внаслідок зайвої президентської альтернативи!

Для кінцевого прийняття законопроекту треба 300 голосів. Навіть при повному конституційному складі парламенту у 450 народних депутатів справа нелегка, при теперішніх 422-х і поготів.

І раптом випав шанс! Список 158-ми ініціаторів законопроекту №6773 рясніє опозиціонерами. Хочеш не хочеш, за свій проект голосувати треба, інакше — прощавай репутація, наступний парламент і власна недоторканність.

Президентові залишалось додати усього 142 голоси. Не всі ініціатори опозиціонери, є там і президентські, та поіменний аналіз свідчить, що президентський резерв був більш як достатній. Якби замість вносити альтернативу, президент спонукав усю свою рать підтримати законопроект №6773, останній прорвався б!

Читайте також: Скасування недоторканності може розвалити неформальну коаліцію, – експерт

А ось президентський законопроект десятків голосів з числа ініціаторів-6773 не дорахується. Зокрема й тому, що опозиціонери-ініціатори апріорі заклали свої голоси, простягнули президентові руку, створили обопільний шанс. Рука повисла у повітрі, шанс випав і розбився … об вельможні амбіції.

Не можеш перестрибнути закон? Опусти його!

Хоч зайцем, без законного квитка, а до Конституційного Суду прострочений закон поїхав. Та це тільки перша інстанція. Далі — попереднє, а, як поталанить, ще й остаточне схвалення законопроекту.

Але якого? Як не крути, а депутатський законопроект №6773 від 19.07.2017 на предмет попереднього схвалення має голосуватись поперед президентського №7203 від 17.10.2017. Хоч за датою внесення, хоч за номером реєстрації, хоч за яким завгодно логічним критерієм.

А тут чатує засада: якщо уся президентська рать проголосує «за», кількість голосів заскалить, стане явним, що президентський проект є зайвим. Якщо ж проголосує «проти» — ганьби не обереться.

Відтак, можна сподіватись чергового трюку — рокіровки: задній президентський проект спробують поміняти місцями з переднім депутатським. Законно це не зробити, хоч президентський законопроект і визначений самим автором як невідкладний, отже попереду черговий раунд між романтичним принципом законності і буденним беззаконням.

Далі по колу: піар, контр-піар, взаємні звинувачення, і … безрезультатність. Депутатам наступного скликання можна не хвилюватись.

Борис БЕСПАЛИЙ, для UAINFO