На користь того, що змінами українського законодавства нині займаються піарники та дилетанти, свідчать щонайменше два актуальних докази.

Доказ 1

Ініціатори «великої політичної реформи» в Україні оголосили Президенту України ультиматум: протягом п'яти днів внести до парламенту законопроект про імпічмент. Це - яскрава ознака юридичної безграмотності та незнання сучасних законів України.

Інформую: для позбавлення недоторканності Президента України (фактично, це означає можливість застосувати щодо нього процедуру імпічменту) зовсім не треба ухвалювати нового закону про імпічмент.

Цей закон вже є: Глава 30 чинного Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» під назвою «Порядок дострокового припинення повноважень Президента України у зв’язку з неможливістю виконання своїх повноважень за станом здоров’я, а також у разі усунення Президента України з поста в порядку імпічменту». У цій, 30-й Главі вказаного Закону, у 18-ти статтях (ст. 171-188) чітко визначається повна процедура імпічменту!

Читайте також: Что меня больше всего беспокоит в медицинской реформе

Натомість, бракує ухвалення іншого Закону, який дозволить НА ПРАКТИЦІ реалізувати процедуру імпічменту. Це — Закон «Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України». Необхідність ухвалення цього закону для процедури імпічменту прямо передбачена Законом «Про Регламент Верховної Ради України», зокрема статтею 171, п. 2: «Розгляд у Верховній Раді питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту здійснюється відповідно до статей 85, 111 Конституції України, закону про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України та цього Регламенту».

Інформую: не треба навіть вносити нового Закону про тимчасові слідчі комісії, адже відповідний законопроект з 28.11.2014 р. давно зареєстрований у Верховній Раді (реєстр. № 1098)! До речі, це – спільний законопроект лідерів усіх парламентських фракцій, які колись увійшли до коаліції «Європейська Україна», а також нинішнього Голови ВР. У квітні 2015 р. цей законопроект отримав відповідний висновок профільного Комітету ВР і з того часу – вже 2,5 роки - очікує на розгляд парламенту.

Отож, шановні законотворці-«великі реформатори»: просто виконуйте свою роботу – вивчайте, розглядайте і голосуйте за законопроекти!

Читайте також: Від такої реформи грошей у медицині не добавиться​​​​​​​

Доказ 2

Щодо тої нещасної депутатської недоторканності. Не буду аналізувати змістовну частину президентського законопроекту щодо «доторканності» депутатів з 2020 року (чи це не своєрідний «хабар» нинішнім депутатам?). У підсумку ми на сьогодні маємо: на розгляд до Конституційного Суду (не можу не згадати, що у складі КС досі працюють судді, які свого часу обґрунтували «узурпацію влади Януковичем») направили два законопроекти про скасування депутатської недоторканності: президентський законопроект № 7203 та законопроект опозиції № 6773.

Але потім парламентарі згадали про те, що досі на розгляді у ВР – ще один, поданий як невідкладний, президентський законопроект про скасування недоторканності № 1776: він вже двічі схвально голосувався у парламенті, розглядався у Конституційному Суді та не отримав жодного зауваження від нього, а також має і висновок профільного Комітету про те, що і поправок від депутатів до нього не надходило… Чомусь голосувати в останньому читанні за нього не хочуть ще з грудня 2015 року, а тому, беручи до уваги, що зараз наново розпочато процедуру розгляду ще двох законопроектів з аналогічним змістом, то попередній «невідкладний» законопроект Президента вирішили зняти з розгляду ВР. Намагалися тричі, і тричі не вистачило на це 226 голосів.

До речі, реєстрація та розгляд нових законопроектів з правової точки зору можливі лише тоді, як парламент розглянув (ухвалив або відхилив) або зняв з розгляду інші законопроекти з аналогічним змістом. Тому, по факту, на сьогодні маємо вже ТРИ ідентичні за змістом законопроекти про скасування депутатської недоторканності (за винятком дати вступу в дію останнього президентського законопроекту).

Отож, як кажуть: це було би смішно, якби не було так сумно…

Це ще раз підтверджує те, що не буде в нашій державі ладу, доки законодавчою діяльністю в Україні будуть займатися піарники чи дилетанти.