Крупный бизнес использует серые схемы импорта для уклонения от налогов. Как решить проблему и не навредить обычным потребителям? (укр.)

Не виглядає дивним, що останнім часом оподаткування ввезення товарів на митну територію України шляхом транскордонних онлайн-продажів стає предметом запеклих дискусій серед фахівців та експертів. Мова йде, зокрема, про поштові відправлення та ввезення фізичними особами товарів у ручній поклажі або у супроводжуваному  багажі.

Лише протягом останньої половини року суспільству запропоновано сім законопроектів з впорядкування пільг при ввезенні товарів на митну територію України: п'ять проектів за авторства народних депутатів України (6584 від 13.06.2017; 6755 та 6756 від 17.07.2017; 6755-1 та 6756-1 від 01.08.2017) та два урядових, розроблених у вересні поточного року фахівцями Міністерства фінансів України.

Читайте також: Почему проседает гривна

Про досить значні масштаби особистого імпорту можуть свідчити дані Мінстерства фінансів Польщі: обсяг імпорту товарів громадянами з Польщі в Україну за документами TAX FREE (без сплати ПДВ і митних зборів) з 2013 року по 1-й квартал 2017 року сягає 3,5 млрд євро, з яких 0,5 млрд - показник саме першого кварталу поточного року.

Згідно дослідження European B2C E-commerce Report 2016, український ринок e-commerce є одним з найдинамічніших у Європі. У 2015-2016 рр. вітчизняна галузь електронної комерції демонструвала щорічне зростання на рівні 35% та на 1 січня 2017 року досягнула обсягу 1,43 млрд євро.

У чому причина?

Міжнародними конвенціями та законодавством України передбачено, що не підлягають обкладенню податками:

• - товари, які пересилаються поштовими (експрес) відправленнями для власного використання вартістю меньш 150 євро; 


• - товари, що ввозяться в ручній поклажі та в супроводжуваному багажі варітстю до 1000 євро (повітряне сполучення) або 500  євро та вагою до 50 кг (інші види сполучення). Учасникам малого прикордонного руху надано можливість користуватися пільгою один раз протягом дня.

 

За таких умов, одна фізична особа за місяць може імпортувати товарів, звільнених від сплати будь-яких податків такими шляхами:

- за допомогою поштових (експрес) відправлень - на суму до 4470 євро (з розрахунку 149 євро за 30 календарних днів);

- як учасник малого прикордонного руху в ручній поклажі (супроводжуваному багажі) - на суму до 15 000 євро (500 євро за 30 календарних днів).

Аналогічний імпорт, але комерційного призначення, супроводжуватиметься обкладенням податку на додану вартість за ставкою 20% та ввізним митом за ставками від 0 до 50%. Середня ставка митного тарифу - 4,9%.

Читайте також: Как открыть бизнес в Украине без стартового капитала​​​​​​​

Цілком зрозуміло, що існують певні групи осіб, що не бажають сплачувати такі податки та здійснюють масове ввезення товарів на територію України за допомогою транскордонних поштових відправлень або під виглядом особистого імпорту. Вони отримують внаслідок цього незаконні конкурентні переваги над компаніями, що сплачують податки у повному обсязі. Тобто, мова йде про недобросовісну конкуренцію та зловживання законним правом громадян наданих державою, що створює так званий сірий імпорт.

Зазначена проблема не є національною або унікальною особливістю. Так, за даними Європейської комісі= біля 5 млрд євро ПДВ щорічно втрачаються в ЄС через невідповідність у міжнародних онлайн-продажах.

Що пропонують?

Зловживання пільгами змушує державні органи влади разбудовувати, іноді навіть жорстку, політику розмежування безподаткового ввезення товарів для особистих потреб громадян та імпорт товарів за для здійснення підприємницької діяльності.

Так, депутатьскими законопроектами № 6755 та 6756 запроваджується декларування, ідентифікація, накопичення та аналіз даних щодо одержувачів та вартості поштових та експресс відправлень; обмежується кількість (раз на місяць) та вага (до 30 кг) міжнародних поштових (експрес) відправлень - на адресу одного одержувача; вводяться процедури оподаткування нових товарів, які ввозяться громадянами на територію України, якщо їх сумарна фактурна вартість перевищує 500 євро (у перший раз) та 300 євро (у другий раз) протягом календарного місяця; для товарів, що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість яких знаходиться у діапазоні 1000-10 000 євро запроваджується обов'язок їх декларування з наступним оподаткуванням митом за ставкою 10% та податком на додану вартість.

Мінфін запропонував інший, більш ліберальний, підхід до ліквідації схем ухилення від оподаткування, що виникли в сфері переміщення товарів громадянами, а саме:

- зменшити вартісні межі на ввезення громадянами товарів без оподаткування митними платежами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі на рівні 430 євро (замість 1000 євро) через пункти пропуску, відкриті для повітряного і морського сполучення, та на рівні 300 євро (замість 500 євро) через інші пункти пропуску;

- граничні рівні безподаткового ввезення товарів застосовуються лише у випадках якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, була відсутня в Україні більше, ніж 24 години, та в'їжджає в Україну не частіше одного разу протягом 120 годин;

- обмежується переміщення (пересилання) міжнародних поштових (експрес) відправлень на адресу однієї фізичної особи без оподаткування митними платежами до трьох разів протягом календарного місяця та запроваджується ідентифікація громадян, на адресу яких вони пересилаються.

Слід зазначити, що в ЕС в рамках широкого плану модернізації ПДВ для електронної комерції також реалізуються нові практичні заходи, спрямовані на підвищення рівня відповідності та дотримання вимог податкового законодавства. Пропозиції плану включають:

- компанії, які продають товари в інтернеті, зобов'язані сплачувати ПДВ через спеціальний портал (One Stop Shop). Раніше ця ініціатива була реалізована у ЕС для онлайн-продавців електронних послуг (e-services);

- запровадження щорічного ПДВ-порогу у розмірі 10 000 євро, згідно з яким транскордонні продажі для онлайн-компаній розглядаються як продажі на внутрішньому ринку, при цьому ПДВ сплачується національній податковій адміністрації;

- скасування поточного звільнення від сплати ПДВ для імпорту невеликих партій з-поза меж ЄС (the low value consignment relief for VAT), що призводить до недобросовісної конкуренції та спотворень для компаній ЄС.

Що далі?

Висновки експертів GfK Ukraine за результатами опитування, що проводилось на початку вересня 2017 року за темою "Онлайн-покупки для власних потреб на українських та закордонних сайтах" дозволяють конкретизувати подальші кроки, які б допомогли вирішити проблему із попередження та унеможливлення  масового  зловживання  безподатковим ввезенням товарів:

- найчастіше у випадку інтернет-покупок з доставкою з-за кордону в інтернеті купують одяг та аксесуари/подарунки, популярними покупками також залишаються взуття, косметика, дрібна побутова техніка та смартфони;

- частота здійснення онлайн-покупок з доставкою з України та з-за кордону значно не відрізняється останні роки, в середньому - 12-13 покупок на рік;

- середня вартість одного замовлення в межах України - 1515 грн, середня вартість закордонного замовлення - 1290 грн;

- метою 15% покупців, що здійснюють інтернет-покупки з їх доставкою з-за кордону, є подальший перепродаж товарів.

У свою чергу, фахіві Інституту економічних досліджень 19 жовтня опублікували аналітичну довідку під назвою "Поштові відправлення та особистий імпорт: реалії в Україні та міжнародна практика", яка містить рекомендації з мінімізації  зловживань при  транскордонному ввезенні  чи пересиланні  товарів, зокрема:

- встановлення  чіткої  законодавчої  процедури забезпечення  відстеження  ланцюгів  поставок  товарів  від  імпортера  (виробника)  до  кінцевого споживача, що унеможливить продаж нелегально ввезених товарів або товарів, ввезених для власного користування;

- обмеження частоти використання пільги однією фізичною особою протягом певного проміжку часу (потрібно встановити кількість поштових відправлень на рік або на місяць);

- впровадження обов'язкової ідентифікації отримувачей поштових (експрес) відправлень за оригіналами відповідних документів;

- впровадження суттєвих обмежень на ввезення громадянами товарів для власних потреб матиме негативний вплив на добробут споживачів, але важливо забезпечити  рівні умови для підприємницької діяльності, які мають унеможливити зловживання діючими пільгами.

Підсомовуючи, хочеться сказати, що у будь- якому випадку прийняття заходів, спрямованих на знищення агресивних схем мінімізації податків на кордоні вже назріло. Але це потребує витримання балансу інтересів держави, громадянина та бізнесу. Дуже корисним є напис на фасаді Міністерства внутрішніх доходів США: податки - це ціна цивілізованості суспільства.