Результати виборів до об’єднаних громад стали несподіванкою для багатьох політологів та соціологів, але не для виборців. В останні дні це найчастіше запитання: як же так – чому рейтинги партій і результати виборів так різняться? Поки що ЦВК рахує голоси, і офіційних результатів ще немає. Але вже очевидна трійка переможців: «Батьківщина», БПП і Аграрна партія. Цей перелік переможців справді дуже контрастує з даними соціологів щодо рейтингів тих чи інших партій. Чому так сталося?

У п’ятірку лідерів виборів в ОТГ, що відбулися 29 жовтня, не потрапила низка парламентських партій, які вважалися перспективними. Натомість серед переможців – політичні сили, які не мають фракцій у Верховній Раді. Деякі експерти назвали третє місце Аграрної партії несподіванкою, хоча для нашої команди цей результат цілком прогнозований.

Проблема в тому, що аналітики і соціологи дещо не встигають за вимогами часу. Вони звикли, що політика твориться лише у Києві і містах-мільйонниках чи обласних центрах, і ті партії, що мають рейтинг у мегаполісах, в їхньому розумінні складають весь актуальний політичний спектр. Саме тому ми не бачимо серйозних досліджень електоральних настроїв у регіонах, на рівні райцентрів і сільських територій. І коли відбуваються вибори в ОТГ, виявляється, що деякі партії з яскравими медійними вождями і олігархічними грошима – просто «пролетіли». Випадковість? Ні - закономірність!

Читайте також: Вже можна говорити про п’ятірку переможців, – Карасьов про вибори в ОТГ

Ці вибори стають найбільш точною соціологією – тобто заміром суспільних настроїв – на місцях. Вони вже проявили важливий факт: партії, у яких є яскрава вивіска і масована реклама, але немає регіональних структур і місцевих лідерів, - стали нецікаві виборцям. І такі проекти-фікції в Україні становлять більшість серед політичних партій. Вони приречені зійти зі сцени, оскільки політична система поступово змінюватиметься на користь реальних партій із реальними членами.

Початок адміністративної децентралізації збігся і з децентралізацією політичною

Тепер експерти змушені визнавати: політика перекочовує в регіони, райони, містечка і села. Там є запит на нових лідерів – і ті партії, які відповідають йому, стають переможцями. Там є запит на просту й чітку ідеологію, а не телевізійну скандальність і клоунаду. Там знають ціну олігархічним грошам, бо наш народ не раз уже підкуповували, щоб потім пограбувати до нитки.

Читайте також: Місцеві вибори – момент істини для влади та для української опозиції

Вибори у громадах, звісно, не є вичерпним зрізом настроїв в усій Україні. Але вони створюють корисні прецеденти, такі як поразка олігархічних проектів і підтримка партій, що розбудовуються знизу. Кандидати повинні жити життям своїх громад – інакше їм не довірятимуть. Ці тенденції, без сумніву, проявлятимуться і у всеукраїнському масштабі – на парламентських виборах. Це дуже правильні тенденції. І цілком можливо, що вже невдовзі Україна оновить свою політичну систему. Основою нової політичної системи стануть справжні політичні партії, які викристалізують достойну політичну еліту. Партії, які готові працювати десятиліттями і навіть століттями, реалізуючи свою ідеологію і стратегію, як це відбувається у США та у Європі. І все це починається саме з громад, які сформували запит на реальну політику і реальних політиків.