Жінки Лас-Вегасу.

Вівієн. Народилася в Нігерії. Коли дівчинці було три, її родина переїхала до Ефіопії, тікаючи від збройного конфлікту. Але сутички застали їх і там. Завдяки тому, що її батько працював на американську компанію, родину евакуювали до США. Вівієн виросла в Остіні (штат Техас). Вступила на медицину, але покинула навчання та пішла вивчати МВА. Тривалий час працювала на компанію Ford. Зараз Вівієн на пенсії. Вона розкішно виглядає, носить красиві сукні, страшенно цікава в спілкуванні, з чудовим почуттям гумору та здоровою самоіронією. Вівієн і "на пенсії" - це ніби з різних всесвітів. Нещодавно вона переїхала до Лас-Вегасу, подорожуючи за своєю мамою, яка мріяла про це місто все життя. Мамі Вівієн - 74, вона живе в Лас-Вегасі і вона щаслива. Минулого року здійснила ще одну свою мрію - і побувала в Рейк’явіку. Частина родини Вівієн досі живе в Нігерії.

Читайте також: Опасные тренды в США

Рейчел Екрус. Виконавча директорка Центру судово-медичної експертизи в Університеті Невади, президент громадської організації Nevada Health Rights. Експертка-криміналістка, яка фактично привезла до Лас-Вегасу інститут експертизи, яка може виявляти Травму - як фізично-психологічний феномен і те, що штовхає до криміногенної поведінки жертв торгівлі людьми. Цю експертизу замовляють в неї правоохоронні органи, висновки Рейчел є доказом у суді. Таким чином вдається довести, що, приміром, проститутка - жертва, а не правопорушниця. Для Лас-Вегасу такі речі є суперактуальними, хоча про проблеми торгівлі людьми тут не дуже люблять говорити - така собі цензура дольче віта. Рейчел довелося докласти чимало зусиль, щоб її експертизи тут "прижилися". Паралельно з основними задачами вона також готує інших експертів і проводить тренінги для правоохоронців. Їй не пофіг. Вона документує Травму, навіть якщо жертва не збирається звертатися до поліції. Бо, можливо, з часом вона буде готова свідчити, і на той момент доказова база має бути під рукою.–

Читайте також: Український подвиг у Чикаґо 1933 року

Сінтія Леюнг. Суддя та голова Муніципального суду Лас Вегасу, у минулому - прокурор. У деяких штатах США (і Невада - один із них) судді добровільно можуть брати на себе функції в рамках певних програм, спрямованих на вирішення глобальних соціальних проблем. Наприклад, для подолання злочинності серед неповнолітніх. Суддя Леюнг взяла на себе зобов'язання в рамках програми із реабілітації жінок, що засуджені за проституцію (в Лас-Вегасі вона нелегальна) та злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотиків. Її функції складно описати якимось одним словом, але в будь-якому разі вони виходять далеко за межі уявлень про повноваження судді в наших умовах. Тобто вона і контролює, чи дотримується жінка програми реабілітації, і контролює її ефективність, і спілкується з жертвою не лише як представник суду, а і як психолог, і соцпрацівних, і жінка - усе в одному флаконі. Суддя про своїх підопічних говорить із великим співчуттям та відчуттям людяності, не як про проституток, а саме як про потерпілих - людей із Травмою. Довершує образ захоплення палеонтологією, тому по її столу, прямо в залі суду "бігають" пластикові динозаври.

Читайте також: Маленька Україна в американському містечку. ФОТО

Ще MOB museum - національний музей оргзлочинності та правоохоронних органів. Ну як без нього - в місті, заснованому гангстерами? Шикарний музей, до речі. Один із найкращих, які мені доводилося бачити. Багато, дуже багато повчального для нас.

А так Лас-Вегас - огидне місце. Не моралізую, просто не розумію захвату. І мені там було страшенно недобре. Навіть не уявляю собі, як у ньому виживають ті три світлі жінки. Після пустелі, в оточенні борделів, обриганих підворотень і гральних автоматів (навіть у Макдоналдсі та Старбаксі), в "американській Скандинавії" Міннеаполісі, в оточенні озер і живої природи, на березі Міссісіпі - нарешті можна дихати.