Опублікований тиждень тому трирічний бюджет окупованого Криму не лише у мене викликав як мінімум подив. Близько 80% його витрат планується покривати шляхом дотацій і субсидій із федерального бюджету Росії. Йдеться про близько 2,3—2,9 мільярда доларів щороку до 2020-го включно. І це без урахування ретельно приховуваних витрат на мілітаризацію Криму, вартості Керченського моста, яка від початку його будівництва зросла уже втричі — до чотирьох мільярдів доларів, і все говорить про те, що вона зросте ще. Від великої кількості нулів миготить в очах, адже після неминучої деокупації Криму всі ці мільярди все одно вилетять у трубу, і Росії доведеться заплатити як мінімум ще стільки — як репарації і компенсації за окупацію Криму і війну на Донбасі.

Читайте також: В Криму бізнес практично "покладений на лопатки" – кримчани

Наприкінці лютого 2017-го російський гауляйтер Криму Сергій Аксьонов бадьоро рапортував, що за три роки російської окупації порівняно з часами України власні доходи кримського бюджету зросли втричі — з 22 до 40 мільярдів рублів, що, за його словами, «навіть більше, ніж за найкращих часів в Україні». Про що забув згадати Сергій Аксьонов, то це про різницю курсу рубля, з урахуванням якої доходи кримського бюджету досягнуть рівня 2013 року лише 2017-го. Втім, навіть це, більш скромне досягнення, свідчить про те, що в цілому окупантам у Криму вдалося подолати наслідки економічних санкцій і української блокади півострова. Ну а перевести регіон на самоокупність — цього не змогли б досягти без капітальних інвестицій ні українське, ні російське, ні навіть, якщо таке уявити, американське управління.

Не лише специфіка кримської економіки, а й застаріла інфраструктура — все потребує модернізації, і з початком окупації Росія мимоволі була змушена взяти на себе ті витрати, які тягнула на собі Україна, починаючи з 1954 року. Отже, 80% дотації Криму, незважаючи на твердження багатьох ЗМІ, це не лише хабар кримчанам за їхню любов до Путіна. Без цих грошей на Крим чекає неминуча, відтермінована ще з середини минулого століття, катастрофа — соціальна, економічна, екологічна.

Власне, Крим, разом із Донбасом, являє собою ще один тип геополітичної пастки, до якої себе загнав Кремль. Якщо Донбас обходиться йому порівняно дешево, і проблемою є хіба що те, як згодувати росіянам його здачу, а українцям на шию нав’язати місцевих путінських маріонеток і бойовиків, то Крим — це бездонна фінансова яма, яка обходиться росіянам набагато дорожче, ніж чеченська дань, яку вже півтора десятиліття платить кадировському клану Москва. — Як пише Борис Вишневський, якщо Чечня сьогодні обходиться кожному працюючому росіянину в середньому в 700 рублів на рік, то Крим обходиться й надалі обходитиметься в 2000 рублів — це без урахування Керченського моста і військових витрат, які збільшують цю кримську дань як мінімум удвічі. Власне, враховуючи серед іншого і рівень репресій, Крим для Росії і є друга Чечня, де в ролі Кадирова — особисто Путін.

Дороги, електростанції, лінії електропередач, трубопроводи (трохи менше половини всіх планованих дотацій) — росіяни зі своїх кишень оплачують сьогодні модернізацію інфраструктури Криму, значну частину якої за інших обставин довелося б проводити за свій рахунок Україні. Власне, це кошти на дороги, комунальну інфраструктуру, медичне обслуговування, освіту, без яких залишилася російська глибинка. Можна було б набратися цинізму і подякувати росіянам за такий щедрий подарунок. Адже після виходу російських військ і нові електростанції, і траса «Крим» залишаться (хіба що Керченський міст — це викинуті на вітер гроші). Ось тільки окупація — це не лише нові дороги і мости, а й зруйновані долі сотень тисяч людей, а з ними багатомільярдні втрати бізнесу, непоправний збиток екології Криму. І за все це Росії неминуче доведеться заплатити.

Читайте также: Освітній колапс анексованого Криму

Кажуть, скупий платить двічі. Враховуючи, що рано чи пізно відтермінована в Криму катастрофа неминуче станеться в російських регіонах, які залишилися без фінансування, у випадку з Кримом заплатити доведеться тричі. То чом би замість викидання грошей на вітер не заплатити сьогодні і не повернути Україні дотаційний регіон, а разом із ним, як і в Донбасі, ще півтора мільйона налаштованих аж ніяк не на користь реформ виборців? Ось тільки логіка і тверезий розрахунок — це не те, на що орієнтується керівництво Росії. А значить на росіян попереду чекає неприємний сюрприз, озвучені 8—9 мільярдів доларів дотацій Криму до 2020 року — це лише мала частина того, що їм доведеться заплатити тільки за те, щоб Крим ще кілька років покрасувався на мапі Росії.