Постійно читаю коментарі на кшталт, "на англійську мову(історію, математику тощо) і правда часу мало...".
Вчителі будь-якого предмету у нас традиційно стверджують, що "мало годин". Звісно, є гранично допустимі норми навантаження і є лише 24 години в добі. Тож, екстенсивний шлях поліпшення якості навчання з того чи іншого предмету є шляхом у нікуди.
Є лише один варіант припинення розмов на тему "мало годин": відмова від поурочної оплати праці вчителя.
Як тільки ми це зробимо, урочних годин усім відразу ж почне вистачати.

Читайте також: Спецоперація "ліквідація технікумів"

До того ж відпаде потреба вести таких рудимент минулих епох як журнал, у якому треба робити записи уроків виключно ручкою з одним відтінком кольору пасти. Виявляється це теж впливає на якість освіти :) Якщо вчителеві платитимуть за його повний робочий день з 9.00 до 16.00 незалежно від того, чим він у цей час займається, ми відразу ж зрозуміємо, що урок не є найефективнішою формою роботи. Тож, займемось проектами, індивідуальними консультаціями, дослідно-експериментальною роботою, тьюторським супроводом тощо.

А це вже буде інша освіта...

До речі, у більшості країн світу вже давно зрозуміли, що немає сенсу платити вчителеві поурочно. Тож, тепер лише нам зрозумілі фрази в учительській на кшталт: «я працюю на голу ставку», а вона «нагребла годин аж на дві ставки».

Читайте також: "Добре, що я вже не в школі". Чому українці з жахом згадують шкільні роки

На фото робочий день геніїв, а хто спробує змалювати робочий день типового школяра нашої школи, де всім "мало годин"?!
P.S. Олексій Панич вказав нам на глибинні підвалини цієї проблеми:
"Багато проблем і у школі, і у виші можна було б розв'язати, якби ми відкрито визнали, що головна мета освіти - не надати "систему знань" (це настанова 19 століття, законсервована в умовах "совка"), а прищепити, перевірити і засвідчити здатність людини навчатися. В школі - навчатися загалом; у виші - навчатися речам, дотичним до обраної професії.
Волання про "брак годин" - це побічний продукт марних спроб вписати освітню логіку 19 століття в життєві реалії 21 століття".