Польський МЗС продукує все більше маразму. На думку віце-шефа МЗС Польщі українці винні полякам ще й за Катинь – розстріл польських офіцерів радянською владою на початку Другої світової. Ось цитата з виступу Ціхоцького в Сеймі:

Читайте також: Волинь vs Катинь: разюча різниця між польськими символами

"Ці питання відомі українській стороні багато років, вони не виникли тепер, протягом цієї каденції Сейму. (...) Це питання безрефлексійної реабілітації чи глорифікації УПА та браку розрахунку Катинського злочину".

Така заява польського посадовця, разом з іншими подібними, змушує думати, що у польської правлячої еліти імперський рецидив. Напевно, інфікувалися в росіян. Безапеляційність і пиха змушує українську сторону не тільки ставати на захист тих українських діячів, кого намагається цькувати польська сторона. Але й правильною формою поведінки буде дати зрозуміти польським чиновникам, що діяльність Володимира В'ятровича та Українського інституту національної пам'яті не є їхньою приватною позицією, а є державною політикою України, втручання в яку з боку сусідів неприпустиме.

На загал для поляків подібна нерозважлива політика їхніх еліт ніколи нічим хорошим не закінчувалася. Тут згадується відома характеристика, яку дав сер Вінстон Черчиль у творі "Друга світова війна":

Читайте також: Чому Польща вирішила "повоювати" з Україною

"Героїчні риси характеру польського народу не повинні змушувати нас заплющувати очі на його нерозсудливість і невдячність, які протягом кількох століть завдавали йому незмірні страждання. У 1919 році це була країна, яку перемога союзників після багатьох поколінь розділу й рабства перетворила на незалежну республіку й одну з головних європейських держав. 1938 року через таке незначне питання, як Тешин (Тешинська Сілезія в Чехії), поляки порвали з усіма своїми друзями у Франції, в Англії та в США, котрі колись уже повернули їх до єдиного національного життя й допомоги яких вони будуть так скоро і так сильно потребувати. Ми побачили, як поки на них падав відблиск могутності Німеччини, вони поспішили захопити свою частку під час розграбування й розорення Чехословаччини. У момент кризи для англійського та французького послів були зачинені всі двері. Їх не допускали навіть до польського міністра закордонних справ. Потрібно вважати таємницею і трагедією європейської історії той факт, що народ, здатний на будь-який героїзм, окремі представники якого талановиті, доблесні, чарівні, постійно проявляє такі недоліки майже в усіх аспектах свого державного життя. Слава в часи заколотів і горя; мерзенність і ганьба в періоди тріумфу. Найхоробрішими серед хоробрих занадто часто керували наймерзенніші з мерзенних! І все ж завжди існували дві Польщі: одна боролася за правду, а інша запобігала в підлості".

Що там було далі з Польщею після розділу Чехословаччини знають усі. Тепер поляки стають на ті ж граблі. Але вже у відблисках безумства Російської Федерації.