Торік у Польщі розпустили орган із довгою назвою – Раду охорони пам’яті боротьби й мучеництва. Саме вона досі займалася питаннями польських місць пам’яті, зокрема – за кордонами Польщі. Її компетенції (і, що важливо, бюджет) перейшли відразу до двох органів – міністерства культури й Інституту національної пам’яті Польщі. Саме в Києві опинився ключ до перемоги в цій війні – той, кому вдасться вирішити питання польських ексгумацій на території України, займатиметься всіма польськими місцями пам’яті за кордонами країни. А це і престиж, і кошти, і політична вага.

Читайте також: Волинь vs Катинь: разюча різниця між польськими символами

Саме тому в Україну в останні тижні поїхали делегати Інституту національної пам’яті, міністр культури й міністр закордонних справ. І саме тому їхні заяви щораз радикальніші – високопосадовці підвищують собі ціну. У Польщі зараз говорять про можливу реконструкцію уряду, й Вітольд Ващиковський є одним із перших кандидатів на відставку. Перемога на українському напрямку забезпечить йому продовження міністерської кар’єри. Перемога може не бути фактичною, а ідеологічною: якщо не вдається домовитися з українською стороною, то можна навпаки – розірвати будь-яку співпрацю, щоб потім її знову налагодити.

Читайте також: Незручні союзники: чому в Польщі зникають могили вояків Армії УНР. ФОТО

Український фронт і перемога на ньому важлива для "Права і справедливості" також тому, що наступного року в Польщі муніципальні вибори. Саме в самоврядуваннях – реальні гроші, а в місцевих органах влади на сході Польщі антиукраїнська карта може виявитися козирною. Антиукраїнськими настроями, зокрема, граються на Підкарпатті, базовому регіоні "Права і справедливості". Поганий результат у цьому регіоні означатиме фіаско правлячої партії, тим часом на Підкарпатті існують сильні структури кількох польських націоналістичних рухів. Для них тверда позиція Варшави у відносинах з Україною – це один із найважливіших постулатів