У Мінську – "московскоє время" й північна погода, пролітає мокрий сніг. У зимову пору перший літак не о шостій, а о п'ятій ранку... Але то таке.

Сьогоді, 15 листопада, поїздка в Мінськ дається особливо важко. У вівторок третій комітет ООН проголосував оновлену, жорстку й дуже важливу резолюцію щодо ситуації зі правами людини в окупованому Криму. За – більше 70 країн, майже стільки ж утрималися. Проти – лише 25. Серед них – Білорусь. Разом із РФ, звичайно. 

Читайте також: Що Україні потрібно знати про "союзницю" Білорусь

Це – не нейтральна позиція, а цілком конкретна. Нейтральні країни бодай утрималися, Білорусі знову не вистачило "нейтральності" для інакшої від РФ позиції. Але при цьому Мінськ претендує на певні миротворчі лаври, наголошуючи, що створює нейтральний майданчик для переговорів щодо російсько-української війни.

Я, як українська політикиня й учасниця переговорів у мінських групах, розцінюю вчорашнє, 14 листопада, голосування білоруської делегації у третьому комітету ООН щодо кримської резолюції як таке, що йде врозріз із гучними заявами про нейтральність. Це другий ніж у спину Україні. Після подібного торішнього голосування. Викладаю свою позицію максимально дипломатично, мовчати не вважаю за можливе.

Читайте також: Чому стає небезпечно їздити в Білорусь

Дякую нашому послові в ООН Володимиру Єльченкові, Мустафі Джемілєву (який у свій день народження поїхав до Нью-Йорка працювати задля підтримки декларації), й Ахтемові Чийгозу, які дуже багато зробили для просування резолюції.

Голосування в Генасамблеї щодо цієї принципової для України резолюцї – у грудні. Ми би хотіли бачити бодай нейтральність від тих країн, які голосно заявляють про свою нейтральність, громадяни яких представлені в місії СММ ОБСЄ і які хочуть долучитися до миротворчоі місії на Донбасі.