Шведський вчений Ларс-Ерік де Геер разом з колегами висунув гіпотезу, що перший вибух на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року був ядерним, а не тепловим.

Свою гіпотезу та факти на її підтвердження вчений разом зі своїми колегами оприлюднив у журналі Nuclear Technology.

В результаті невдалого експерименту на ЧАЕС в ніч на 26 квітня 1986 року сталося вибухове руйнування оболонки активної зони реактора. Наразі прийнято вважати, що в проміжку між 01:23:50 та 01:23:53 за три секунди відбулось два теплових вибухи.

Читайте також: Об'єкти Чорнобильської АЕС здадуть в оренду на 49 років

Класична версія подій пояснює перший вибух тим, що вода із системи охолодження випарувалася і зруйнувала труби, після чого потрапила на вкрай гарячу цирконієву оболонку тепловидільних елементів (ТВЕЛ) – головних конструктивних елементів активної зони ядерного реактора, в якому перебуває ядерне паливо. В результаті цього утворився водень, який вибухнув при взаємодії з киснем.

Однак група шведських вчених засумнівалася в тому, що перший вибух був саме тепловим. На їхню думку, насправді це був мініатюрний ядерний вибух, потужністю 75 тон в тротиловому еквіваленті (для порівняння, потужність бомби, скинутої на Хіросіму, сягала 15 000 тон). Автори наголошують, що ядерний вибух не варто плутати із застосуванням ядерної зброї.

Вчені стверджують, що через кілька днів після аварії радянські радіофізики зафіксували ненормальну активність ізотопів ксенону-133 в рідкому ксеноні, який отримували на фабриці зі зрідження повітря в Череповці – за тисячу кілометрів від ЧАЕС.

Читайте також: Накриття новою аркою 4-й блок ЧАЕС дає помітні результати

Шведські вчені провели моделювання погодних умов в ті дні, використовуючи нові тривимірні кліматичні дані та сучасні алгоритми розрахунку руху повітряних мас. Таку аномальна активність ізотопів ксенону дослідники пояснили припущенням, що викинуті радіонукліди піднялися на висоту близько 3 км після ядерного вибуху.

На користь своєї гіпотези вчені наводять ще кілька доказів.

"Сценарій підтверджується знищенням нижньої кришки реакторного блоку, сейсмічними проявами приблизно в 100 км від реактора і свідченнями очевидців про блакитне світіння через кілька секунд після першого вибуху, які не можуть бути пояснені будь-яким іншим процесом, аніж ядерним вибухом", - зазначили дослідники.