Про гідність і свободу в День гідності та свободи.

Cьогодні будуть багато говорити і згадувати про Революцію Гідності. І це вірно. Епохальні події довели, що українці - не раби і не маленькі гвинтики в державному механізмі. Ми – краплі в океані, здатні робити неможливе, як би пафосне це не звучало.

Читайте також: Я хочу мати надію, що справжня Революція Гідності ще попереду – доброволець

Але в той же час у нас, на жаль, серйозні проблеми з повагою до гідності іншої людини. Війна додала непримиренності та зробила нас черствішими і жорсткішими. Замість того, щоб гідно дискутувати, в межах кругообігу різних думок, українцям легше спростити все до штампів і жити в чорно-білій площині, не напружуючи мозок: якщо людина критикує владу – це чомусь одразу зрадофіл або агент Кремля, якщо вихваляє владу – порохобот. "Ворожі" табори не хочуть навіть чути один одного, агресивно реагуючи на будь-яку точку зору, яка є відмінною.

Хоча вже сам факт, що всі ми – зрадофіли, порохоботи і адекватні, критично мислячі люди – утворюємо вільний до трансформацій всередині інформаційний простір, свідчить про свободу, якій позаздрить наш північний сусід. Зрештою, наша свобода - свобода думки і слова – це свобода від російської окупації.

Читайте також: Як політичні спекуляції знецінюють убивство мільйонів українців
 

Звичайно, ми можемо сперечатися про те, чи виправдала наша нова влада надії через чотири роки після Революції Гідності. Але в будь-якому випадку такі здобутки, як свобода та гідність, не під силу забрати жодній українській владі. Рубікон перейдено – Революція Гідності стала точкою неповернення. А будь-які спроби принизити гідність українців чи не рахуватися з їх думкою приречені на ще один Майдан. Це вже на рефлекторному рівні.