Проглядаючи стрічку, неважко помітити тенденцію розчарування в тому, що відбулось на Майдані. А пости про "революцію Гідності" швидше провокують саркастичні коментарі на тему - типу, чим же вам Янукович був поганий, хіба не могли його попросити підняти ціни і збільшити вивезення капіталу.

Давайте я із вами поділюся своїм особистим баченням, і знову комусь порву шаблон.

Перш за все, давайте будемо чесними: Євромайдан і Майдан - це різні речі. Євромайдан був своєрідним музичним хеппенінгом на тему "під-пи-ши", який зводив всі проблеми в Україні до підписання асоціації з Євросоюзом. А Майдан був жорсткою і злою реакцією суспільства на побиття студентів, які винні тільки в тому, що вільно висловлювали свою думку.

Читайте також: Полное беззаконие и отсутствие судов. Чему, собственно, мы рады?

Оскільки один слідував за другим, йому дали те саме ім'я - Євромайдан.

Це перше джерело плутанини, яким користується нинішня влада, заявляючи, що Євромайдан переміг, знову ж таки зводячи все до чисто протокольного підписання договору про асоціацію. Чому протокольного? Тому що за останні чотири роки я не бачив жодного протесту, на якому б звучали вимоги реально імплементувати цю асоціацію.

Наприклад, в ЕС є такі ініціативи, BEPS та OECD, спрямовані на знищення бази корупції - в тому числі й вивезення капіталу. Ці ініціативи - частина європейського законодавства. Так от ви будете сміятися, але ЖОДЕН законопроект із поданих за останні 4 роки, не передбачає імплементування цих норм. За винятком одного, №4380, який за дивним збігом не вноситься в парламент уже другий рік. Хто автор того проекту, подивіться самі.

Ще приклад, стандарти ISO 9000. Якщо коротко, це набір стандартів, якими має керуватись менеджмент підприємств для досягнення максимальної якості продукції. Ви думаєте, їх використовували при реформуванні численних державних підприємств? Із точністю до навпаки: поставлений туди менеджмент їх банкротить, щоб всі ці ласі підприємства можна було приватизувати по бросовій ціні, і знову зіграти у веселу гру "викачай прибутки, а потім покинь завод гнити".

Тепер скажіть собі чесно - в тому числі й ті, хто був на початковому музично-сценічному Євромайдані - ви що, дійсно хотіли чисто протокольного підписання? Чи все-таки імплементації європейських норм в Україні?

А далі ж іще був інший Майдан, наступний. Слоган якого звучить приблизно так - "Нас не будуть більше бити". В широкому сенсі цього слова - там вимагали припинити приниження громадян і перетворення їх на худобу, яку можна спокійно попихати і обдирати.

І вимоги цього Майдану навіть ніхто не озвучив. Крім однієї людини, чий виступ за дивним збігом замовчали, а потім і заднім числом звели до "коляски і каблуків". Просто для себе перевірте - кожен раз, коли вам будуть про це розповідати, поламайте людині фрейм і спитайте, про що йшлось в тому виступі. Ви почуєте в кращому випадку невиразне мекання і чухання в потилиці.

Так що проблема не в Майдані, а в тому, що люди вирішили, що його вимога - це оте початкове протокольне підписання. І після того, як це було пафосно обставлено, можна попрямувати додому і зайнятись своїми справами. А що важко живеться, так нас 70 років учили, що із наближенням до комунізму наростає класова боротьба.

Так от, дорогі читачі - це і є ваша найбільше помилка. Майдан не є результатом, він просто є точкою біфуркації, точкою вибору.

В ній вам пропонують два шляхи: 

- перший шлях реальних реформ, на якому ви не маєте права йти з Майдану (байдуже, реально чи фігурально), поки не будуть перебудовані самі основи української держави, щоб людей більше не били і не забивали - ні реально, ні економічно.

- другий шлях імітації реформ, де вам підсовують пафосні папірці, а навзаєм беруть вас в заручники і перетворюють вас на паливо в черговому соціальному експерименті.

Так от люди після Майдану вибрали друге. Байдуже, що вони при цьому думали - одні думали, що то просто Янукович зажрався, а треба просто когось іншого на чолі поставити, більш "європейського", інші думали, що треба просто повернутись до старого доброго кучмізму, а треті взагалі думали, що жертви самі по собі стануть причиною змін (наче гекатомби колись зупиняли моральних уродів - я, чесно кажучи, думав, що цей урок ще в 30-ті роки був засвоєний).

Читайте також: Руслана: Мені бракує культурної революції. Давайте знімемо з себе шаровари

Так чого ж ви зараз хочете? Вибравши імітацію реформ, ви відкинули країну в часи розвиненого кучмізму (причому це не метафора - при владі зараз всі гобліни кучминського розливу), а потім нарікаєте на Майдан? Мені здалось, що нарікати вам треба на себе, бо ніхто вас не тягнув за руки-ноги - вам був даний реальний вибір, і ви його зробили власноруч, та ще й гордились ним.

Втім, висновки зробити ніколи не пізно. Є в нашій країні люди і політики, які досі не забули реальних вимог Майдану. І вибір ви можете зробити знову.

Іще можете.