Розгортання конфлікту між так званим головою «ЛНР» Плотницьким і тамтешнім «міністром внутрішніх справ» Корнетом відбувалося поступово. Апогеєм стало засідання «комітету з питань національної безпеки та оборони», де були озвучені звинувачення на адресу Корнета в незаконному оволодінні будинком і незадовільному розслідуванні кримінальних справ, які вони повідкривали один проти одного.

Конфлікт поглибився, починаючи з вересня-жовтня цього року. У жовтні було чітко видно, що ситуація повинна вирішитися якимось чином: або шляхом зовнішнього втручання, або шляхом бойового зіткнення. До цього все йшло…

Але у Плотницького недостатньо бойової сили для того, щоб утримати владу. Він здійснив кілька поїздок до Російської Федерації, намагаючись заручитися підтримкою для концентрації влади у своїх руках, але не отримав такої відмашки від своїх російських кураторів.

Проте конфлікт потрібно було якось вирішувати, тому що Корнет фактично відмовлявся виконувати розпорядження Плотницького. Більше того, він вчиняв дії, які свідчили про те, що він не збирається ані здавати своїх, ані поступатися частиною влади в «ЛНР».

Читайте також: Росія намагається розгорнути в Центральній Європі масштабний конфлікт

Причини конфлікту криються не лише у боротьбі за контроль над невизнаною територією, але й у боротьбі за контроль над вугільним бізнесом на Луганщині. Йдеться про видобуток вугілля, яке йде за межі території «ЛНР», в першу чергу, це стосується шахти «Білоріченська» (Луганська область, смт Білоріченський). Щорічно відвантажується близько 40 тисяч тонн вугілля для Зуєвської ТЕС. Корнет налагодив «експорт» вугілля до Росії, і зробив на цьому непоганий бізнес.

Крім того, є інформація про те, що в руках Корнета сконцентровано наркотичний бізнес, транзит і виробництво алкогольної продукції тощо. Але ресурсів в окупованому Луганську стає все менше, а охочих контролювати та «кришувати» те, що ще залишилося, — більше. І оскільки «кормова база» у колаборантів і окупантів зменшилася, конфлікт почав переходити у гарячу фазу.

Читайте також: Гра престолів у "ЛНР". Що стало причиною військового перевороту

На даний момент немає підстав говорити про те, що на території окупованої частини Луганської області знаходяться якісь підрозділи чи військові структури, які мають забезпечити приєднання до «ДНР». Тобто та офіційна інформація, яка з’явилася від МВС України, за моїми особистими інсайдерськими джерелами в Луганській області, не підтверджується

Це, в першу чергу, військові підрозділи «армії ЛНР», а по факту — російська регулярна армія, яка перебуває на території області і забезпечує відсутність безпосередніх бойових зіткнень між прихильниками Плотницького і Корнета. Це — не окупація, не забезпечення перевороту. Це — забезпечення певної стабільності до того, як буде досягнута якась згода між Плотницьким і Корнетом.

На думку аналітика Дмитра Снєгирьова, який також має інсайдерські джерела, військові з білими пов’язками є «комендантським полком», який підтримує дії Плотницького. Цей полк забезпечив проривання центральної частини Луганська разом із російськими військовими підрозділами, які знаходяться у самому Луганську.

Читайте також: Замес в Луганске: идеальный момент для Путина

Що буде далі? Є кілька версій, і вони діаметрально протилежні. Очевидно, що Корнета просто так не «сковирнути». Він врахував всі помилки і прорахунки попередніх бойових командирів, які були «зачищені» або знищені, тож заскочити його зненацька чи завдати ударів по ньому буде достатньо складно.

Навіть більше, за тих обставин, які склалися в «ЛНР», це може призвести до подрібнення його угруповань на менші, але більш радикальні групи, які між собою можуть зчепитися за переділ спадщини Корнета. Тому, очевидно, що російські куратори будуть намагатися побудувати якусь нову схему взаємовідносин.

Зокрема, є чутка про те, що Плотницький зараз знаходиться в Росії і намагається домогтися звільнення Корнета і його виїзду з території «ЛНР». Інші джерела вказують на те, що Корнету вдалося отримати підтримку Росії, при цьому Плотницький буде залишатися номінальним головою «ЛНР», а вся повнота влади перейде до Корнета та технічного куратора з Росії. Не виключений також приїзд нового «прем’єр-міністра» і переформатування влади.

Читайте також: В “ЛНР” исчезнуть может каждый, ведь люди пропадают ежедневно

Знову ж таки, це буде технічний управляючий з боку Російської Федерації. Це навіть може бути не громадянин Росії, а колишній «регіонал», який сконцентрує у своїх руках контроль над силовиками, оперативне управління господарством тощо.

Водночас російські куратори навряд чи будуть прибирати Плотницького в даний момент. Тому що це показало б слабкість російської присутності і нездатність кураторів забезпечити порядок на окупованих територіях. Це б показало слабкість кадрової роботи, відсутність другого чи третього ешелону для заповнення посад. Адже Плотницький протягом останніх двох років будував вертикаль влади під себе.

Якщо його надумають прибирати, це означатиме, що доведеться прибрати і людей, яких він розставив на ключові посади на окупованій території. Фактично це контролери або «смотрящі» за тими залишками підприємств, які ще є в області.

Тобто, прибравши Плотницького, доведеться прибирати і їх. І навряд чи частина з них буде готова добровільно відмовитися від способів заробітку. А це загрожує певними силовими діями. Тому Росія буде грати в достатньо тонку гру. Можливо, буде підписаний «пакт про ненапад» між Плотницьким і Корнетом за участі третього управляючого. Думаю, вже в найближчі дні ситуація стане зрозумілою…