Парламент не проявляє активності щодо продовження мораторію на продаж землі на період завершення земельної реформи. Отже, після Нового року Україні загрожує катастрофа, оскільки ринок землі сільгосппризначення може бути відкритий із прийняттям будь-якого закону «про обіг».

До Нового року у парламенту за розкладом лишилося всього 8 пленарних днів, чотири з яких – неповні. Депутати займаються чим завгодно, окрім вирішення найголовнішого питання, від якого залежить майбутнє України – земельного. В умовах, коли земельну реформу влада зумисне затягує, Верховна Рада мала би проявити державницьку позицію і поставити запобіжник від розкрадання національного багатства – продовжити мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення. У парламенті є декілька законопроектів щодо подовження мораторію, але будь-якої активності щодо них депутати не демонструють. І шанси на те, що рішення буде ухвалене, тануть із кожним днем.

Натомість імовірно, що у 2018 році через парламент будуть проштовхувати якийсь із сирих законів про обіг земель сільськогосподарського призначення. І його ухвалення відкриє скриньку пандори. Для цивілізованого обігу землі умов не створено, і торгівля національним багатством перетвориться на грандіозний «дерибан».

Читайте також: Від УНР до сучасної України: невирішене земельне питання як причина кризи державності

Повноцінне вирішення земельного питання потребує певного часу та зважених комплексних рішень. Якими вони мають бути – вже зрозуміло. Аграрна партія ще влітку представила і передала парламенту свій проект Закону «Про Загальнодержавну програму розвитку земельних відносин в Україні на період до 2025 року», що містить комплексний план земельної реформи з 16 кроків. Це результат глибокої експертної роботи і обговорення проекту реформи на земельних форумах в усіх регіонах. Реакції депутатів ми не дочекалися.

Якщо мораторій не буде подовжено і ринок землі буде відкрито у сучасних умовах – наслідки будуть катастрофічними! Більшість питань, вирішення яких мало б передувати відкриттю ринку землі, лишаються підвішеними в повітрі. Не проведена комплексна робота з інвентаризації, розмежування земель, не відбулося наповнення кадастру. Не вирішені питання гарантування права власності, демонополізації економіки, приведення до ладу судової системи. Процвітає рейдерство. Не відбулася передача земель за межами населених пунктів від корумпованого Держгеокадастру в розпорядження місцевих громад.

Що ж влада пропонує натомість? Є декілька депутатських законопроектів про обіг земель сільськогосподарського призначення. Але вірогідно, що базовим намагатимуться зробити урядовий законопроект, який у ВР поки що навіть не потрапив і про зміст якого, за традицією, широкому загалу нічого не відомо.

Читайте також: Земельна реформа: чи потрібні Україні поради іноземних експертів?​​​​​​​

В інформаційний простір потрапляють лише уривки інформації про нього. Найвищі посадовці, провладні депутати поступово намагаються приспати суспільство заявами про те, що цей документ вирішує практично всі гострі питання і вже схвалений представниками громадськості. Анонсується, що він може бути переданий на розгляд парламенту вже у лютому-березні наступного року.

Навіть із тих уривків інформації, які стають надбанням широкого загалу, можна зробити висновок про те, що цей урядовий законопроект суттєво відрізняється від того, що готувалося у Кабміні раніше. Так, у ньому, начебто, зберігається першочергове право на придбання землі фермерами, які працюють у регіоні, де розташована ділянка. Але продаж землі іноземцям вже не є забороненим в принципі – його, за чутками, буде запропоновано обмежити лише на певний час. Питання про період, протягом якого буде неможливим перепродаж землі, ще дискутується. Інакше, начебто, має вирішуватися і питання щодо суб’єктності на земельному ринку, щодо запобігання концентрації землі в одних руках і максимально можливих розмірів земельних ділянок. Тобто мова йде вже про якусь зовсім іншу систему запобіжників. Якщо це взагалі можна назвати «системою запобіжників». Зрозуміло одне – реформу, яка потребує кількох років роботи, підмінено скоростиглими рішеннями, які з суспільством ніхто не обговорював.

Не встигнувши відзначити 100-річчя створення УНР, влада повторює фатальні помилки Центральної Ради, що підмінила справжню земельну реформу хаотичними заявами і втратила підтримку народу. Часом хочеться подарувати нашим урядовцям підручники з історії. Але боюся, що однак не читатимуть.