У питанні земельної реформи, як і в усіх інших, для України мають важити лише інтереси власного народу, а не іноземних порадників, експертів чи кредитних організацій.

Услід за представниками МВФ на необхідності проведення земельної реформи в Україні наголосив і Світовий банк. Учора, 14 листопада, про важливість земельної реформи заявив президент Групи Світового банку Джим Йонг Кім. На його думку, ця реформа втричі підвищить добробут українців. Світовий банк також пропонує свою експертну допомогу в підготовці реформаторських рішень.

Земельна реформа – справді стратегічна необхідність для розвитку України. Питання в тому, що в це поняття вкладають іноземні порадники і український Уряд, який намагається обмінювати скоростиглі реформи на транші МВФ. Боюся, що йдеться саме про якнайшвидше впровадження продажу землі сільськогосподарського призначення без усіх інших інструментів цивілізованого обігу землі. А в умовах нереформованої, корумпованої України це призведе лише до спекуляцій і втрати національного багатства.

Читайте також: Сім міфів про реформу поліції

Сама влада вже змушена визнати корупцію в Держгеокадастрі, почала відсторонення його керівництва і незграбні спроби реформувати систему управління земельними відносинами. Але в Уряді, здається, й досі не розуміють, що будь-яким формам продажу землі має передувати комплексна робота з її інвентаризації, розмежування, наповнення кадастру, гарантування права власності, демонополізації економіки та багатьох інших процесів, які займуть не один рік. Тобто «протиснути» питання земельної реформи до чергового траншу МВФ – не просто нереально, а злочинно!

Нагадаю, 7 червня цього року Аграрна партія представила і передала парламенту свій проект Закону «Про Загальнодержавну програму розвитку земельних відносин в Україні на період до 2025 року», що містить комплексний план земельної реформи із 16 кроків, розрахований на 8 років.

По-перше, ми переконливо довели, що в Україні є експерти-земельники високого рівня, тож просити порад у іноземців нема потреби. По-друге, ми показали, як треба підходити до розробки реформ – усі наші напрацювання були обговорені з українським суспільством на земельних форумах в усіх регіонах. Радитись треба зі своїм народом, а не іноземними фахівцями – не їм тут жити і втілювати наші реформи!

Отож, земельна реформа, з усіма її необхідними етапами, на нашу думку, в Україні може бути проведена до 2025 року. І можливий продаж землі місцевими громадами тим, хто живе і працює на цій землі, має стати фінальним етапом реформи. І це саме той період – 7-8 років – який знадобився європейським країнам, щоб реформувати свої земельні відносини відповідно до вимог ЄС. Чому ж Україна має галопом проскакати до відкриття ринку землі? Куди приведуть ці скачки?

Читайте також: "Окрема думка" до рішення Комітету щодо скасування реформи державної служби​​​​​​​

Зрозуміло, що олігархам та міжнародним корпораціям не терпиться взяти участь у великому «дерибані» українських чорноземів. Але влада не має права прогинатися під їхні побажання. Є один важливий принцип, якого варто дотримуватися: робіть не те, що вам радять іноземні експерти, а те, що вони радять робити у себе в країнах. Тоді все стане на свої місця.

В усіх розвинутих країнах ринок землі не є таким аж «вільним» – там діють чіткі обмеження стосовно того, хто і скільки землі має право купити, щоб це не створило проблем місцевій громаді, аграрній галузі та економіці. Усі розвинуті держави захищають свої ринки і ресурси, проводять реформи в своїх інтересах. І вони не зважають на поради іноземців. Зате Україні радять і далі залишатися сировинним придатком і відкрити вільну торгівлю своїм багатством.

Іноземні топ-менеджери та фахівці не допоможуть Україні – вони мислять інтересами своїх держав і корпорацій. І реформи, прописані під диктовку інших країн, не стануть панацеєю. Ми маємо враховувати українську специфіку, українські реалії, український менталітет. У питанні земельної реформи, як і всіх інших реформ, для України мають важити лише інтереси власного народу і держави. І проект такої зваженої реформи в інтересах всієї країни ми вже напрацювали і передали Верховній Раді. Хід за владою.