Перше, що мають усвідомити ті, кому адресовано цей меседж, – покарання за військові злочини є жорстким та незворотнім. Попри "гібридні фантазії" Кремля, міжнародне правосуддя є ефективно діючим механізмом, який є сильнішим за будь-яке індивідуальне свавілля та віру у безкарність.

Усього за судовими процесами щодо військових злочинів у колишній Югославії засуджено вже 83 (!) осіб. Усіх, хто намагався переховуватися від суду, урешті-решт, було видано Гаазі.

Читайте також: Гаага умеет ждать – урок для российских военных преступников

Друге, що, напевно, уже усвідомив Младич і мають усвідомити інші – політичні міфи, якими мотивуються військові злочини, є недовговічною "мильною бульбашкою" у порівнянні із цілком реальними та невідворотними речами – трибуналом та тюрмою.

Менш ніж за 20 років на Балканах не лише практично позбулися неоімперських міфів, які на початку 90-х років вважалися "віковічними", але й країни регіону успішно інтегруються в ЄС. Ідеї, заради яких творилися масові злочини політиками покоління Мілошевича–Караджича–Младича, для молодого покоління балканців уже є незрозумілими та неприйнятними.

Читайте також: Ещё один привет обитателям Кремля из Гааги

Третє – засоби фіксації військових злочинів сьогодні є більш ефективними та універсальними, ніж на початку 90-х років, тож дефіциту доказової бази для майбутніх трибуналів не буде. Отже, лава підсудних за розглядом злочинів проти людяності на сході України буде представлена не лише командирами та ватажками сепаратистів, але й, упевнений, російськими найманцями та кадровими військовими.

Для здійснення такого правосуддя співробітництво із трибуналом в Гаазі має стати для України одним із ключових зовнішньополітичних пріоритетів на найближчі роки. Аж поки не буде засуджено усіх злочинців.