Про бойовиків "ДНР" та "ЛНР", до складу яких входять російські найманці та кадрові військові розповідали багато, а от про життя їх жінок та коханок історій значно менше. Про це пише Олексій Чибісов.

Якщо взагалі говорити про терористів та їх сім'ї, то це питання дуже цікаве. Більшість бойовиків ОРДЛО залишили своїх жінок та дітей у Росії, а на Донбасі завели собі коханок серед місцевих. Є й такі, що перевезли свою другу половинку у Донецьк або Луганськ. Їм всім в Україні подобається: є унітази, вода та газ. А замість гнилого бараку із щурами можна жити у розкішній квартирі, яку віджали у безправних місцевих жителів. Наприклад, є у мене знайома, яка у 2014-му зібралася та поїхала із своєї трикімнатної квартири у центрі Донецька. Після шістьох місяців перебування у Кіровограді, жінка вирішила повернутися додому (роботу, щоб вижити так і не знайшла, гроші почали закінчуватися), а там інші замки. Двері відкрив кадирівець із автоматом, який пояснив, що це його квартира. По коридору бігали діти окупанта, а на кухні хазяйнували мати та жінка терориста. Добре, що хоч речі забрати дозволили та не вбили.

Читайте також: Контрразведка СБУ виртуозно задержала друга "Моторолы", "Гиви" и Захарченко

Втім, кохатися із тими жінками, які жили на Донбасі до війни, для терористів простіше. По-перше, можна забрати квартиру в них. По-друге, поки твої родичі чекають на прибуття твоєї труни, щоб ФСБ вирішила питання із іпотекою, ти можеш не платити по кредитах та жити так, як у РФ ніколи собі не дозволиш. Це стосується навіть рядових бойовиків, яких відправляють на м’ясо та кидають із зарплатнею.

Але ж повернемося до виживання багатьох українок на Донбасі. 16-річні красуні та більш досвідчені дівчата до 25 із початком війни швидко зрозуміли, що замість роботи на панелі або одруження на шахтарі та сидіння вдома, можна втиснутися у новий соціальний ліфт. Однією із перших стала наразі забута всіма "Каністра" – Олена Коленкіна зі Слов'янська.

Представниця першої найдавнішої побачила, як бойовики віджимають та грабують, та швиденько прилаштувалася у тусовку до кровожерливого рудого відморозка. І тут, як кажуть, поперло. Квартира у Донецьку, дорога автівка. Тисячі доларів на тиждень та майже повна гарантія безпеки на окупованих територіях. Звісно, її люто бив сам Моторола, але таке явище для "русского мира" цілком нормальне.

Читайте також: Путин в поисках украинского Кадырова

Інша історія. Якимось неймовірним чином після початку війни у Донецьку працювала Львівська майстерня шоколаду. Туди приходила інтелігенція, щоб почути українську мову та музику, відпочити від життя під триколором та озброєних дегенератів. І ось одного разу у двері закладу заходять приблизно 10 бойовиків із автоматами Калашникова. Запобіжники зняті, а дула націлені на відвідувачів та працівників кав'ярні. Після короткої пантоміми у приміщення буквально запливає жіночка, яка натягнула на себе всі прикраси, які тільки були у донецьких ювелірках. Кілограми золота, срібла та біжутерії. Не дивлячись на переляканих (тоді ще не звикли до такого) людей, ця особа кричить офіціанту, щоб він негайно приніс їй лате. І тут хлопець зробив дуже грубу помилку. Після його відповіді, що доведеться зачекати хвилинку, його витягли на вулицю, закинули до багажнику авто та вивезли у невідомому напрямку. Після цього хлопця ніхто не бачив. А бидлячкою, охорона якої заходить до закладів автоматами вперед, виявилася донеччанка, жінка Олександра Захарченка.

Рядові терористи, звісно, похизуватися охороною та дуже шикарним життям своїх коханок не можуть, але навколо командирів бойовиків постійно крутяться молоді дівчата у надії, що їм дістануться хоча б недоїдки із барського столу.

Читайте також: Тот самый момент, когда почти 4 года войны ничему Украину не научили

То ж, у рядах окупантів постійно з'являються жінки, яких оформлюють то медсестрами, а то й взагалі заступниками командирів. Як із історією з "Мачете", але він вбив не коханку, а доньку комбата.

Ці колаборантки роз'їжджають на "Лексусах" і отримують зарплати, яким рядові терористи можуть лише позаздрити. Звісно, на передовій їх ніхто й ніколи не бачив.

Саме через це між командуванням та особовим складом підрозділів терористів нерідко виникають конфлікти. Бойовики висловлюють своє незадоволення тим, що живуть гірше, ніж якісь, як вони кажуть, "підстилки". Днями через таку суперечку командир однієї з бригад у Горлівці пристрелив одного з бойовиків, який занадто активно вимагав своїх грошей та пообіцяв вбити коханку командира.