Добрий публіцист Андрій Любка обґрунтовує суспільну доцільність участі Святослава Вакарчука у наступних виборах президента. Головні аргументи "Вакарчук - "нове обличчя", патріот та інтелектуал, а свої статки він заробив не на корупції.
Моє застереження щодо Вакарчука полягає у тому, що він досі не висловився з приводу цих, "Пилипом із конопель", рейтингів. Кокектує?

Читайте також: Вакарчук – новый Мессия?

Зважує суспільну реакцію для обрання правильної лінії поведінки? Відповідальний суспільний діяч так не чинить. Утім Вакарчук свого часу склав мандат парламентарія, щиро пояснивши, що політика то " не його".
Щодо "нових облич", то хіба лєщенки, найєми, заліщуки, чорноволи, а раніше - кириленки, розенки, томенки та черновецькі з молодими командами не були такими самими "новими"? А Кличко??

На мій погляд Вакарчук є "проектом". Його метою є вивести у другий тур з Петром Порошенко заздалегідь неприйнятного для суспільства кандидата.
На місці політичних технологів опонентів Банкової я вельми радів би тій обставині, що "проект" засвічено так задовго до виборів. Навіть, коли Вакарчук у ньому буде замінений іншим "крапленим валетом", то і тоді будуть усі підстави апелювати до факту цієї засвіітки, як до маніпулятивної.

Читайте також: К дискуссии о Вакарчуке как кандидате в президенты

Поширюю цей блог Андрія як застереження проти "рожевих окулярів" у політиці. Надто - в українській.