Ексклюзивним автором ситуації з Саакашвілі став сам Петро Порошенко, пише у своєму блозі на "Новому часі" колишній віце-прем'єр України з питань євроінтеграції Олег Рибачук. Це Порошенко почав з того, що запросив в Україну свого найкращого друга, світового реформатора, людину, яка підняла Грузію на перше місце із боротьби з корупцією в рейтингах Світового банку. І за всіма рішеннями стосовно Саакашвілі теж стоїть постать президента.

Вже після того, як Саакашвілі звільнили з посади голови Одеської ОДА, стало зрозуміло, що ця людина ввійшла в звичну для себе нішу – конфліктні ситуації, де він – як риба у воді. Тут Саакашвілі дуже схожий на Тимошенко. У цих людей специфічна психіка, це такий тип політиків, коли повсякденність їх пригнічує, рутина вводить у стан депресії, а ось конфлікти, несподівані ситуації, загрози, боротьба надихають, роблять молодшими, яскравішими, їхнє життя стає по-справжньому цікавим.

Потім Порошенко прийняв ще одне дуже невдале і боягузливе рішення про позбавлення Саакашвілі українського громадянства, коли той перебував у США.  Є таке неписане правило, про яке мені часто говорили західні політики, коли Янукович посадив Тимошенко. Якщо ти приймаєш рішення стосовно твого політичного опонента, навіть якщо в тебе є всі докази його провини, краще сто разів подумати, ніж зробити будь-які кроки. У Порошенка всі ці закони порушили й довели ситуацію до арешту Саакашвілі.

Читайте також: Два важливі уроки Революції гідності, які чинна влада так і не вивчила

І ось тут виникає маса питань. По-перше, однією з найбільших жертв у цій історії є особистість генерального прокурора України Юрія Луценка. Оскільки в світі трохи інші уявлення про те, як повинні діяти генеральні прокурори, як вони повинні спілкуватися з політиками й поводитися публічно. Я думаю, що в Порошенка ближче до виборів виникне питання – а що робити з Луценком? Знаєте, коли ящірці наступаєш на хвіст, вона його відкидає. Ось таким хвостом може стати Луценко. Хтось же повинен бути винен в абсурдності ситуації.

По-друге, говорячи про звинувачення, висунуті Саакашвілі, зазначу, що сьогодні ні для кого не секрет, що частина депутатів в українському парламенті не просто користуються грошима, а захищають капітали Януковича, Курченко, Іванющенко, їхній бізнес процвітає. Я впевнений, що й оточення президента, й бізнес, пов'язаний із Порошенком, працюють із Росією. І якщо ти ставиш питання про неприпустимість використання грошей олігархів, кажеш, що це – сакральний гріх стосовно Саакашвілі, то ти не можеш не помічати того, що відбувається в тебе під носом.

У влади зараз є спокуса – екстрадиція Саакашвілі в Грузію. Але це – цугцванг: який би крок не зробила влада, він буде програшним. Тому що для Саакашвілі нинішні події – це величезний ренесанс, це його стихія, для нього це – як похід до біоенергетика, його, висловлюючись по-простому, "пре" від того, що відбувається. Тому рішення суду відпустити Саакашвілі стало несподіванкою – як для нього, так і для влади.

Напевно, на Банковій живуть якісь полтергейсти, які забирають здоровий глузд у людей, які туди потрапляють. Я говорю про це напівжартома, але сценарій, який зараз розгортається, можна в чомусь порівняти з часами Януковича. Зараз найгіршим варіантом для влади, для Порошенка, є спроба пограти в "сильну руку" й дотиснути ситуацію, щоб ні в кого не виникало відчуття, що владу можна не поважати. Але це помилковий сценарій.

Читайте також: Політичні тенденції в Україні стають дедалі тривожнішими

Всім зрозуміло, що зараз стоїть питання великий політичної реформи. Українців на вулицю виводить відчуття несправедливості. Зверніть увагу, що коли Саакашвілі сидить у слідчому ізоляторі, то на марш протесту виходить набагато більше людей, ніж, коли він перебуває на свободі. Люди виходять на вулиці не тому, що їх закликали або агітували, а тому що в суспільства є дуже багато приводів для незадоволення.

Це помилка, яку свого часу зробив Янукович. І я б застеріг нинішню владу: не треба тішити себе ілюзією про те, що немає лідерів, які виведуть людей на вулиці. Студентський майдан теж не мав лідерів. Не треба дискредитувати всіх грошима Януковича й заявляти, що ті, хто виходить на вулицю, "розгойдують ситуацію". Я б не радив владі повторювати цю мантру.

Владі потрібно забути і про вендету НАБУ. Вже не можна використовувати прокуратуру, податкові як псів на припоні. На цьому возі на другий термін президентові не в'їхати. Порошенко не варто розраховувати, що між Майданами в Україні проходить не менше, ніж 10 років. Із новими медіа час зараз іде набагато швидше.

Я б не хотів, щоб ситуація в нас знову спалахнула, як ядерний реактор. І щоб цього уникнути, пора робити велику політичну реформу. Потрібно міняти виборче законодавство, створювати ефективний Антикорупційний суд. Спроби відтягнути ці кроки, "заговорити" їх уже не врятують владу.