Ми розмовляли з ним  півтора роки тому. І тоді, і тепер ми говорили про українських президентів, минулих і майбутніх. Один з них - Леонід Кучма – особистий ворог Подольського, адже як і Гонгадзе, Подольського «вивозили в ліс» за вказівкою тодішнього глави держави. Слідство, яке має назвати замовників убивства журналіста, до сих пір триває й існує загроза, що цапом-відбувайлом зрештою, зроблять єдиного Пукача, який вже й так сидить пожиттєво.

Зараз – стверджує Подольский - клан Кучми-Пінчука намагається взяти реванш і саме для цього вони фінансують новий політичний проект під назвою «Святослав Вакарчук – майбутній президент України». Читайте і робіть власні висновки – наскільки гіпотеза Подольського відповідає дійсності.

Чому ви вважаєте, що у своєму відомому відеозверненні Вакарчук, насправді, оголосив про свої президентські амбіції?

Просто слухайте уважно, що саме він сказав: СЬОГОДНІ він не приймав рішення балотуватися. І тут же висунув програмні тези.  

Собчак - за тиждень до того, як вона оголосила що йде у президенти, публічно запитали: ходять чутки, що ви збираєтесь у президенти...  Вона чи не з реготом відповіла: “Та що ви дурниці розказуєте!”.

Тому б я не звертав увагу на те, ЩО кажуть деякі персонажі. Я би здебільше прислуховувався: ЯК вони кажуть, консультовані професіоналами, аби готувати передвиборчу мізансцену. Приміром, Святика молитиме чи не вся Україна: «Сідай у наші президенти, не здавайся без бою…» А він сумно погодиться, наче покладе себе у жертву на олтар України. Гарна поза? А ще крім самого Вакарчука слідкуйте, як працюють системні медіа, як роблять підготовчі «вкиди» і запускають маніпулятивні рейтинги.

Його й порівнюють з Собчак. Вона відіграє роль спойлера президента Путіна.

Схожість є, але поверхнева. А от різниця – принципова. Збігається вік (пострадянське покоління) і стовідсоткова пізнаваність публічної зірки. Але Собчак – декорація. Що ж до Вакарчука - тут ставлять на реальну перемогу іміджу незаплямованого патріота. Такого собі романтичного мрійника.

Про те, що Вакарчука збирають в президенти, я обережно написав ще рік тому. Можливо тоді він і сам не знав про плани щодо нього. Адже це не був аналіз - був такий інсайт. Тоді ми дізнались, що в тій команді розглядається кілька варіантів…

В якій команді?

В команді Пінчука-Кучми. Там вже давно зрозуміли, що Порошенко – це збитий льотчик, що на нього ставки робити – безглуздо.

І от тут почалися розмови: які варіанти? Ось тоді вперше і пролунав Вакарчук. Я вам нагадаю: ідея використати потенціал «нового покоління» (свіжої булочки для виборця) вже виникала у технологів цього клану. Згадайте, колись було таке “Озиме покоління”. Поназбирали зірочок дрібненьких… Я вже всіх не пам’ятаю. Лише пригадую брутального Вересня та язикату Богословську.

Але ж вони не пройшли до парламенту.

З ганебним результатом 2,02%. – у межах соціологічної похибки: А згадайте «Не Так» Медведчука: там теж були задіяні кращі російські сили. За послуги сплачені шалені гроші, а на виході - 1,01%.

Ви стверджуєте, що Вакарчука ведуть російські політтехнологи?

Вакарчука веде родина Кучми. А російські політтехнологи, щоб ви знали, завжди з ними працюють.

А спільний господар навіть і не дуже ховається – це ФСБ. А наші українські технологи, типу відданого Міши Погребінського – традиційно на підтанцьовках.

Докази у вас є?

Згадайте Дмитра Кисельова, того самого, що тепер розповідає про розп’ятих хлопчиків Донбасу і погрожує американцям перетворити їх на попіл. Згадайте, як його свого часу Пінчук запросив на ICTV відмивати Леоніда Даниловича від крові Гонгадзе.

Чи міг Леонід Данилович Кучма уникнути цілком формалізованих стосунків з КДБ і не бути агентом впливу ФСБ? Люди мого покоління - і ті, хто знає, як був влаштований Радянський Союз, і ті, хто має відношення до спецслужб, всі погоджуються, що Кучма просто не міг не бути агентом КДБ.

І от сьогодні ця родина вперто йде до реваншу. І тут навіть не важливо: «свербить» самим чи за командою з Кремля. Навіть були такі ідеї, - висунути ще раз Кучму. Більш того - їздили умовляти старця.

Хто їздив?

Цим літом чи не половина Опозиційного блоку літали на Сардинію, де у Кучми маєток. Начебто згоди не дав, але обіцяв подумати. По-перше, вік, а по-друге, криваве тавро, яке не змити навіть медійною монополією зятя.  Водночас неможливо висувати і молодшого партнера - Пінчука. Хоча й такі думки теж були і остаточно не відкинуті. Але він не публічна особа, не медійна та ще й – хрестоматійний олігарх: шансів у нього мало. Хоча у 13-му хто бачив в Порошенку реального кандидата? А вже у 14-му обдурили Україну в один тур. Отже, це питання теж відкрите. Можливо, інші кандидати цієї команди ще стануть технічними, аби у певний момент знятися і дружньо закликати голосувати за Пінчука. 

Отже, який варіант Оскільки, як я вже казав, ставки на Порошенка вони не роблять, він втратив популярність, і його рейтинг не піддається поновленню. Відтак, його треба знімати. Відверто вони це робити не будуть, тому запускають свою стару методу: включили проти Петра свій “утюг”. Це те, що називається Саакашвілі. Але при цьому сім`я Кучми начебто у сторонці: дружать з усіма і водночас розчищають дорогу для майбутніх своїх кандидатів.

Читайте також: Суспільно-політичні настрої населення: листопад 2017

Підождіть, хто включив “утюг Саакашвілі”?

Як хто? Ця ж родина. Вони ж дружать з Міхо. Ви ж знаєте, що сорок відсотків телевізійного і медійного впливу в Україні контролює медіахолдинг Пінчука. І тепер подивіться: наближена особа родини Пінчуків — Рабінович. З його телеканалу Саакашвілі не злазить і мочить Порошенка і у хвіст, і у гриву. З іншого боку на «Свободі слова» Пінчука – Луценко мочить Саакашвілі. А хто ж натравлює? Пінчук, у бізнесі якого давно і гарно випасається дружина Юрка.

В якому ще бізнесі?

Відразу після Помаранчевого Майдану подружжя Луценків конвертувало у тверду ліквідність політичні дивіденди «України без Кучми». Юрко почав непогано заробляти міністром МВС. А Ірину влаштували у страхову компанію «Оранта» (на той час захоплений Пінчуком український філіал Госстраху СРСР). Саме відтоді Юрій Віталійович різко змінив орієнтацію. Саме відтоді він, що голосніше за всіх волав: «Кучму геть!» і «Кучму за грати!» майже миттєво почав публічно обніматися з Леонідом Даниловичем. І шастати з Кучмою під ручку кулуарами форуму YES.  

...А тепер і особисто, і вустами Валентини Теличенко (адвокат, представляла інтереси Мирослави Гонгадзе в справі про вбивство її чоловіка, журналіста Георгія Гонгадзе – ред.) Луценко вже заявив про те, що справу Гонгадзе закриють відразу як закриється процес Пукача. Українському суспільству буде заявлено, що доказів щодо замовників нема. Хоча коли нам пред’являють плівки Курченко, - тут можна їх вважати доказами. А  плівки Мельниченка, що пройшли всі процедури міжнародних і абсолютно незалежних експертиз – значить, не доказ. Я вже не кажу про свідків і вбивство Кравченка. Ну то таке: хто платить, той і замовляє музику Генерального Луценка.

Вертаємось до Вакарчука.

… Отже ця от метода: всіх пересварити між собою, але з усіма дружити – це перевірений почерк клану Кучми. І наступна лялька спектаклю – Вакарчук, що вибраний не випадково. Особисто мені подобається його творчість. Абсолютно не заважає його амбітність. Я навіть розумію його спокуси.

Але я хочу сказати річ, котру не розуміють його прихильники, які кажуть: а що страшного в Вакарчуку?

Розумієте, що таке президент? Це тисячі кадрових рішень на ключові пости української держави. Це всі губернатори, це СБУ, це МЗС, посли, військо, генерали, це прем’єр-міністр, це монстр Адміністрації. Це практично все! От скажіть мені: людина з вулиці, - ну нехай вона буде яка завгодно талановита і порядна - де вона візьме таку команду? Я вже не кажу про власний досвід управління таким складним організмом. Треба мати партію, треба мати напрацьовані зв’язки. І якщо така проста (вживаю це слово без негативу) людина піде в президенти, - чи зможе вона самостійно приймати кадрові рішення? Та взагалі – будь-які?

Скажіть, а які ідеї є у Вакарчука, яке ВЛАСНЕ бачення реформ і звідки їм взятись?  

Вакарчук – це політичне немовля. Без фаху, досвіду і команди.

Звичайно, стару корупційну команду необхідно навіть не люструвати, а через одного відправити під суд, до того ж – разом із суддями.

Але мені чогось здається, що Вакарчук - це людина, яка не має багато друзів і сторониться будь якої тусовки. Я просто відчуваю, що він одинак. І оцей одинак, де він буде брати людей в команду? З ким він буде радитися?

Закономірно і об’єктивно: Вакарчук як президент – майже вакуум. Відтак, за ним має хтось стояти. Я цього «хтось» бачу. Ви бачили нещодавно презентацію “Завтра. UA” (стипендіальна програма Фонду Віктра ПІнчука   - ред.) 

Ні.

Гігантські зелені букви «ЗАВТРА», за ними - Вакарчук, Юля Мостова. А у центрі Віктор Пінчук.

Що це значить?

Що Анатолій Гриценко виконує роль дублера і дуже ревнує з цього приводу до Вакарчука.  Його теж ця родина рухає. Але він поки що другий номер – запобіжник і дублер.

А перший - Славко?

Перший Славко, по моїх відомостях. Адже Слава надзвичайно зручний. Бо Анатолій Гриценко, все ж таки, і міністром побув, і в політиці покрутився, і партію якусь створював. Можуть і вибрики статися.

Таку саме тактику Кучма застосовував на виборах 2004 року. Кучма обіцяв і одному, і другому свою підтримку, а потім стравив їх у банці. Та ще й з донецьких грошей взяв. А потім: а що я можу - нехай буде третій тур! Янукович – добре запам’ятав цей «кидок». А свій мільярд, яким «поділився» з Леонідом Даниловичем перед виборами, як стверджує Рінат Кузьмін, забрав назад при першій же нагоді. А Ющенко? Йшов, йшов у НАТО і прийшов у Росукренерго, де йому Кучма містечко тепле застовпив… І наш месія у вишиванці танцював з Кучмою під Елтона Джона, зафрахтованого Пінчуком на Майдан. Кульки разом з дітками двох родин пускали. І зробили з месії посміховище, що програв вибори навіть кролику. Хто його «зробив»? Та той, кого він називав «другим батьком» - Кучма.

До речі, Ющенко теж іде в президенти, він уже про це офіційно заявив.

Та він може куди завгодно ходити. Він вже назавжди прийшов туди, звідки довіра не повертається.

А Вакарчуку раджу подивиться, що Кучма і Пінчук роблять із відданими їм людьми… Ось Пукач, він же, коли вбивав, - він же заради президента це все робив. І пошану йому обіцяли, і захист. А той самий Кравченко? Він же мав бути на місці Пінчука. По всіх нічних клубах шастав з Оленою Кучмою, публічно з’являлися на людях і столиця гуділа, що це – майбутній зять Кучми...

Його не хотіли вбивати. За моєю інформацією йому запропонували: їдь, тікай з очей. Ну, він же ключовий свідок безпосереднього зв'язку Кучми з виконавцями убивства. А він амбітний, вперся: “А я не хочу нікуди їхати, я теж хочу займатись політикою!».

Один у камері пожиттєво, Другий на цвинтарі – «самогубцем». Третій у Ростові горілку жре і згадує, як сидів на золотому унітазі.  Інший  бджіл вирощує і бідолаха так і не втямить, як з месії перетворився на 0%....

Отак ця команда поводиться зі своїми людьми. 

Отак буде і з Саакашвілі, який користується їх підтримкою. І з Петром Порошенко. Тому Вакарчук нехай задумається.

З цією командою не можна зв’язуватися, це погано закінчується. Тебе використають, - от як Юру Луценка, як гумовий засіб, а потім зроблять з тебе цапа-відбувайла, як з Пукача.  Зараз що відбувається? Зараз одного “утюга” пруть на діючого президента, дискредитують його. Я Порошенка не захищаю, він теж людина Кучми, він теж на плівках, як ви знаєте, клянеться йому у “вечной преданности”.

А потім, коли у цьому бруді усі потонуть,  з'явиться  Вакарчук.

Але не вершником на білому коні, а в якості - самого білого коня. 

Знаєте,в  чому сенс цього плану?

У чому?

Мати абсолютну маріонетку... Він класний хлопець, він Джим Моррісон український...  

Вибачте, але йому до Джима Моррісона, м’яко кажучи, далеко.

Я – старий системний хіпі, я люблю і відчуваю Джима Моррісона, котрий старший за мене лише на кілька років. І я з перших строчок пісень Вакарчука відчув, на кого він хоче бути схожим, ще як тільки він з'явився.

Бо йому свого часу порадили бути схожим на Джима Моррісона, я знаю людей, які йому це радили.

Я цього ніколи не знав, я просто відчув це. І це не погано: якщо взірець того вартий – чому не бути схожим? Гоголь хотів бути схожим на Гофмана, так що - тепер він не Гоголь? А Булгаков – і на Гофмана, і на Гоголя, то він не Булгаков? Але знаєте, якщо Славко – поет, то він відмовиться від цієї команди політичних спонсорів. Ну а якщо він піде з цією бандою дурити Україну, я його викреслю і, думаю - не я один, бо тоді він стане сідлом під чужими сідницями. І він це зрозуміє сам, але вороття не буде. Згадаймо Гете: не можна торгувати з Мефістофелем. У нашому випадку з дияволом корупції, що вбиває твою Україну. 

А як ви дивитесь на гіпотезу про те, що Вакарчук - спойлер для  Порошенка?

Я не дивлюсь, а просто знаю, що саме цю заспокійливу для Порошенка думку «втирають» у потилицю президента. Втирають його радники з найближчого оточення. Саме ті, яких імплантував до президента його старий друг - Пінчук. Цей підступний план подається якраз як рятівна допомога від родини Кучми: мовляв, Вакарчук відбиратиме голоси у конкурентів Петра Олексійовича. А тоді, коли  Петро не попаде у другий тур і у розпачі чухатиме потилицю – Кучма традиційно із щирим співчуттям розведе руками: «Ну пробач, друже, пробач, хто ж знав, так вийшло».

Цей метод політичного «кидка» – як фамільний герб Леоніда Даниловича.

Ні, ставки робляться саме на Вакарчука.

Ви помітили, що і Юля Тимошенко із цією родиною теж підтримує більш ніж дипломатичні стосунки. Вона чітко знає, що таке телебачення і вона ніколи не піде на конфронтацію, поки не візьме владу. Але на неї ставки теж не зроблять.

Чому?

Тому що вони її бояться. Тому  вона не буде білим конем з сідлом, вона сама кого завгодно засідлає. Ще й злопам’ятна.  Однак остаточні рішення у цій родині  приймаються в останній момент. А ще є - його величність випадок, і чорні лебеді літають.

Проте погодьтесь: красива і спокуслива картинка.  Абсолютно керований і залежний. Патріотичний львів’янин, романтичний кумир молоді, стовідсоткова впізнаваність в Україні, на Майдані людське море вогників, стадіони ревуть від одної появи, а солдати співають в окопах. Словом, у Вакарчука є дуже багато речей, які можна перетворити на перемогу. Лише б він зрозумів, що любов і слава, можуть вмить перетворитися на ганьбу і зневагу.

Якщо ж ми, українці, будемо і далі наступати на граблі і не розуміти, як нас розводять технологи, Вакарчук може стати президентом України.

Знаєте, у нас як і на всьому пострадянському просторі, - на відміну від Європи і Сполучених Штатів, - відсутній інститут репутації. А знаєте, що таке інститут репутації? Це якщо ми даємо людині велику владу, то перед тим ми цю людину вивчаємо під мікроскопом, і не лише її, а й її зв’язки, тобто  звідки в неї ростуть «політичні ноги».

  І ще одне: я хочу попередити Вакарчука. Родина Кучми весь час потребує пральних засобів. Розумієте, Леоніда Даниловича весь час треба відмивати, тому що кров з упиря не сходить. Тому йому треба цей YES (Yalta European Strategy — міжнародна щорічна конференція українських і закордонних політиків та підприємців, фінансована Віктором Пінчуком – ред.) Щоб там президенти товклися, Луценки – всім сімейством, Саакашвілі, Лещенко і вся «Українська правда». І Вакарчук не уникне публічних сніданків у Пінчука. Більш того –  примусять публічно виголошувати промову і називати Кучму кращим за всі часи. Це – обов’язкова ціна їхньої підтримки.

Отже вся Україна буде знати, що Вакарчук кандидат від Кучми і Пінчука. Йому варто це зважити.

А тепер я хочу повернутись до російського сліду. От зараз генпрокурор усім розповів, що Курченко начебто профінансував цього бідолагу Саакашвілі. Не бачу тут нічого дивного. Саакашвілі – авантюрист, який готовий брати гроші хоч у чорта, ну це ж відомо. 

Щось не любите ви Саакашвілі

А я і не приховую. Він мені більш ніж несимпатичний, і знаєте чому? По-перше, коли він починав політичну кар’єру в Україні, він що - не знав ціну Порошенку, ще з студентських часів? Знав. Проте наспівав дифірамбів  і пішов його емісаром в Одесу. По-друге, у мене тут є друзі-грузини, нещодавно я їх питав: як вам грузин, котрий обнімається із вбивцею грузина. Що, Саакашвілі не знає, як вбили Гонгадзе? Не знає всю цю історію? А коли його просять публічно обнятися із замовником, і він це робить?

Добре, повертаємося до практики фінансування політиків...

Я вам прикладів і наших українських приведу, хто у кого гроші брав, всі це знають. Наприклад, хто свого часу фінансував «Свободу», коли тільки вона з’являлась? Хто давав гроші на створення таких собі позапарламентських скинхедів, які б відлякували від України Європу?

Клюєв?

... Добре, не будемо «Свободу» чіпати, вони виправились. Там низи партійні “перевиховали” партійне керівництво.  І будемо чесні – саме «Свобода» була тою рушійною силою, що вигнала з України Януковича і понесла найбільші втрати у буквальному значені цього слова. І якщо б не такі помилки, як Махніцький (Олег Махніцький, народний депутат України 7-го скликання, обраний за списком ВО «Свобода», з 24 лютого по 18 червня 2014 року виконував обов'язки генпрокурора України, нині живе в Лондоні – ред.)…

Ну, але всі беруть - і це теж відомо. Беруть, а потім роблять своє. А Вакарчук не може “своє” робити, він нездатний, у кого б не брав. У нього нема з ким робити своє.

Так він що, - цього не розуміє?

А що - Фауст не розумів про що йдеться, коли йому Мефістофель пропонував підписати угоду? Людина завжди все розуміє. Але перед людиною завжди є спокуса.

Ви про російський слід почали говорити...

Чим буде поступатися Вакарчук, коли працюватиме у команді Кучми?

Згадайте: ще не було перемир’я, ще Моторола воював і нашим полоненим геніталії різали, а ця вся банда, разом з дітками і дружинами, на чолі із резидентом Кучмою, поїхали в Єкатеринбург на відкриття Єльцинського центруhttps://www.depo.ua/ukr/politics/kuchma-poyihav-na-banket-z-putinim-25112015141000. Пінчук ховався, але ми його все одно зняли на камеру. Вони всі ладком сиділи в другому ряду і аплодували Путіну, Медведєву – всім оцим бандитам. І чомусь на це Луценко не реагує, і зараз про це ніхто не згадує. А про Курченка згадали… Я не нападаю на Саакашвілі. Цей бульдозер навіть корисний – нехай «загрібає». Тим більш він приречений  бути похованим на звалищі таких самих бульдозерів, що вичерпали свій ресурс, довбаючись у смітті Порошенка.

Читайте також: Веселая тройка экзополитиков

То “утюг”, то “бульдозер”. Якісь несимпатичні порівняння.

Так-так, він - той бульдозер, який розгрібає купи сміття,і там же й загине, в цьому смітті, разом з Курченко.  А тоді, я ж вам казав, - з'явиться білий кінь під сідлом. Без вершника. Вершник буде, тільки ми його не будемо бачити, тільки силует, такий собі силует в димці…

Тобто, версію Пінчук-президент  ви не списується з рахунків

Всі, хто хоч трішки тямить в політиці, розуміє — раптом, ні з того ні з сього, і не де-небудь, а в «TheWallStreetJournal», Пінчук писати статті не буде. Хто там буде, Вакарчук чи сам Кучма, чи його зять, але програма майбутнього президента – це Мінський процес.  «В Європу зарано, НАТО – зась, Крим - Росії, Донбас – бандитам»…

Спитайте Пінчука: «А чому він не визрів для Європи?» Дуже просто: тому що йти в Європу – означає долати корупцію. А всі ці загравання із Заходом - для того, щоб гроші давали. А ніхто ж, насправді, із них не хоче цивілізації. Адже якщо Європа сюди приходить, - приходять прозорі, транспарентні правила гри, приходить справжній ринок, цивілізовані інвестиції, і корупція тут починає зникати. А як же корупціонери можуть бути в цьому зацікавлені? Це ми – пересічні - зацікавлені в Європі. А вони – навпаки. Вони тільки ляпають язиком. І Кучма, і Ющенко, і Янукович, і Порошенко – всі про Європу “ляпають”. Але насправді, як бички чи осли, впираються, тільки б в ту Європу не попасти. Тому що ця Європа для них – загибель. Якщо Україна опиниться там – це смерть корупції.

І от перший пункт програми: В Європу нам зарано.

Пункт другий: НАТО зась. “Потому что не надо дразнить Россию”. Адже лише Росія, а ніяке НАТО, може забезпечити безпеку системної корупції в Україні.

Щодо Криму – все зрозуміло. Така директива надійшла з Кремля іобговоренню не підлягає.

Ну а Донбас – бандитам. Щоб вони у нас на шиї висіли, щоб ми весь час під Дамоклевим мечем жили. Хоча - ви думаєте, тільки зараз віддали Донбас бандитам? Донбас за Кучми ще, в перший його термін, бандитам віддали. Щоб тут, в Києві, не дай Боже, Європи не з'явилося. От для того існував Донбас. Так що Мінський процес триває з перших днів кучмівського президентства, щоб ви розуміли. Оце і є «руській» слід.

Але зараз Вакарчук вчиться в американському університеті. Як цей факт поєднати з «російським слідом»?

Не просто в Америці, а в структурах, наближених до Сороса. А хто у свою чергу наближений до Сороса в Україні? 

Хто?

Ну звісно його давні друзі: Кучма і Пінчук. Невже не знаєте, що Пінчук  розподіляє всі гранти, а тому з Пінчуком ніхто не хоче сваритися з так званого експертного та інтелектуального середовища? Бо всі ж знають, що доля 99% іноземних грантів вирішуються Пінчуком. До речі, у мене з Соросом своя драчка? Моя команда адвокатів дала офіційний запит у «Відродження»: кому, скільки і за що було надано фінансування з суддів, слідчих і, зокрема, Велентині Телеченко, котрі брали участь в розслідуванні справи Гонгадзе. Знаєте, що відповіли від Сороса? Що це конфіденційна інформація. Благодійність, виявляється, може бути конфіденційною? А справа в тому, що по американському законодавству, якщо американський громадянин приймає участь в якихось корупційних діях навіть за межами США, автоматично ці корупційні дії стають предметом американського правосуддя. От для того ми писали запроси Соросу.

А чому ви не допускаєте повторної перемоги Порошенка? Адже ж він все одно піде на другий строк?

Ну, а шанси в нього є?

А ви як думаєте?

Немає, майже жодних. Ну хто в Україні буде голосувати за Порошенка? Назвіть хоч одного довкола себе, чи довкола знайомих? А сфальшувати вже так, як це було за Януковича - неможливо.

Добре. Але суспільство готове голосувати за поп-зірку?

Я притримуюсь теорії Гумільова про генезис нації, про те, що кожна нація має пройти етапи народження, підліткового віку, юності, зрілості і, на жаль, кожна нація рано чи пізно вмирає. Одні китайці живуть вічно (сміється): за летаргічною комою у них – чергове дитинство. Ми  стародавня  нація, так, і ми маємо історію. Але як політична нація ми мали перерви в своєму розвитку. Ми 300 років перебували в штучному розчині, наче у формаліні. Знаєте, ми зароджувалися як спадкоємці Київської Русі.  За Хмельницького  наче щось почало проростати, а тоді цей ембріон взяли і пересадили в штучний розчин, у те, що називається Російська, а потім - більшовицька імперія. І ми заново народились  лише в 1991 році. Трохи прокидалися і визирнули -  під час Української Революції , - але нас дуже швидко назад засунули. Разом із Грушевським і Волошиним. Ну а тепер подивимося, що таке 26 років для історії. Це навіть не секунда. Тому ми як дитина. Учимось на власних помилках, і вже когось можна гречкою купити, а когось уже не можна. А хтось бере гречку, а голосує так, як хоче. Теж навчився. 

Навіть якщо епоха Кучми буде продовжена Вакарчуком, то й вона нас навчить. І Мінський процес нас навчить. Лише жаль часу і живих людей.

У вас є кандидатура, яку вам не соромно назвати на найближчі президентські вибори?

Я вам скажу так. Хто б не опинився на цій посаді, у нього все одно буде корупційна спокуса, і йому не дадуть все одно нічого зробити. Тому я давно, ще з 90-х років, категоричний противник президентської схеми правління для України. Оцю президентську модель запровадили у всіх національних державах саме для того, щоб зберегти номенклатурний принцип і корупцію, що була політичним змістом комуністичного режиму. Ця президентська піраміда не випадково була запроваджена скрізь на теренах СНД. Нам в Україні це непотрібно.   Ми унітарна, мононаціональна, монокультурна країна. У нас є, безумовно, як у кожній унітарній, мононаціональній, монокультурній країні, такій, як  Німеччина чи Австрія,  національні меншини, але вони у нас жодним чином не страждають. Навіщо нам президент? Щоб оця піраміда корупції замикалася на ньому? А він фактично виступав її гарантом? От у Путіна такий ідеал: тихо у владі, жодної політичної конкуренції.  Повна гниль і «русский мир». Бояришник для народа і Крушавель для корупціонера. Невже зразок для українця?

А у нас?

Конкуренція є, але обмежена: лише між олігархами і їхніми кланами, що роблять ставку на того чи іншого лідера – претендента на президентство. 

От, наприклад, чому людина йде в політику і підтримує Юлю Тимошенко? Тому що вона знає: приведу Юлю Володимирівну в президенти і вона мене у свою піраміду засуне на хлібне місце. Так йдуть за Порошенком, Кличком, Ляшком…

Чому після Майдану нічого не змінилось? Тому що одна піраміда пішла і сформувалась інша піраміда, що автоматично відродила всі вади попередньої. Все - під першу особу. Все від неї залежить. Все рухається від неї. І нічого не змінюється. Хто б там не був: Вакарчук, Юля Тимошенко – та хоч Парасюк: все одно – там буде повна кучма. І вдарити по піраміді, по корупції, можливо тільки тим, що її розколоти, відтявши вершину – сам інститут президента. І це ж притаманна українцям ментальність. Порівняйте з росіянами. У них другий десяток років сидить цей Хан. А Орда, наче у першу ніч, готова його цілувати куди завгодно. У нас такий є? У нас Кравчук прийшов, через місяць він уже - макарон… Кучма прийшов – «Кучму геть!» Ще вчора кричали: «,Ющенко так!», на ранок: «Нарцис у вишиванці». Янукович – ну це зрозуміло від самого початку… Ну, не так? Ну, ми ж українці, навіщо нам самим собі це на голову садовити, а потім  кричати: «Корупція, корупція!» і бігати то за утюгом, то за бульдозером.

Давайте змоделюємо ситуацію, що Слава Вакарчук стає президентом України.

Все дуже просто - епоха Кучми не просто триватиме, а розквітне.

І що це означає?

Це означає - Мінський процес, який почався ще задовго до агресії. Ще за Єльцина почався.… Коли здавали флот і базу у Севастополі, коли відмовлялися від радянської власності за кордоном і валютних резервів на користь Росії, коли віддавали кращі шматки економіки російськім бандитам і гебні, коли газову корупцію за схемою Севою Могілєвіча запровадили, коли по всіх ключових місцях держави відкрито розставляли агентів і «смотрящих» Кремля.

Ви що, забули Кучму? То ж нічого нового: стагнація під патронатом старшого брата.