Два громадських рухи – небезпечний міхопротест від безсилля з сьогодні на завтра змінити країну на краще – без корупції і на справедливу та його, на перший погляд безпечна, альтернатива мирної масової "кави на Хрещатику", обидва можуть зустріти ще більшу загрозливу небезпеку суспільної дестабілізації.

Первинна мета мирного позаполітичного кавопиття на пам'ятній бруківці Революції Гідності здатна перетворитись у засіб підтримки нової радикальної сили. Організатори кавопиття свідомо чи несвідомо забули, що політика не терпить свідомо забудьковатих: якщо ти не цікавишься політикою – вона цікавиться тобою.

Читайте також: Почему мне не нравится идея "кофе на Крещатике"

Зрозумла охоронна мета дружнього кавування, охоронна для статус кво, має не лише термінологічний збіг з поняттям охранки. Ласуни кавою мають бути насторожі. Вони прагнуть стати мирною силою охорони влади ВІД горлопанів нападників на Жовтневий та, між іншим, інші палаци мільйонерів при владі. Втім, замість цього вони можуть бути політичним прикриттям самодіяльноі охоронної сили. Сили, набагато більш радикальної, ніж лідер міхопротесту, котрий вигадує провокаторів, щоб виправдати ексцес.

Охоронний радикалізм – охранка – зовсім не потребує виправдань такого роду. Ії вже наперед виправдали ініціатори "кави на" та потенційні каводрузі. Виправдали визначально, апріорі – гаслами патріотизму, захисту батаівщини від тих, хто розхитує і підриває. Виправдали гаслами проти. Проти ворогів всередині, яких треба нищити в ім'я держави. Також і проти підривноі діяльності цинічних західних "друзів", які фінансують "грантожерів-антикорупціонерів", котрі працюють проти "украінського інтересу".

Історія нічому не вчить, але і нічого не забуває. Ультрарадикальні чорносотенні охоронці, пам'ятаєте, вже були під час революцій.

Читайте також: Поддерживая власть, мы можем оказать ей "медвежью услугу"

Так дві небезпеки породжують одну, найбільшу. Вихід відомий: сідати і говорити. Говорити і домовлятись разом про те, як уникнути головного джерела небезпеки. Того недумаючого радикалізму, що живіть міхопротест відчаю. Так само уникнути нашого небажання розуміти, до чого ведуть суто охоронні інстинкти, що мостять дорогу зовсім іншим політичним силам.

Чуєте?