Варто звернути увагу на декілька моментів. 

Головне. Без перебільшення уся країна рада поверненню на мирну територію наших заручників. Це об’єднало людей! І це суперважливо. 

Країна мріє про мир і здатна об’єднуватися. 

Читайте також: От що відбувається із заручниками в полоні

Друге. Обмін відбувся після більш як річного періоду, упродовж якого ці обміни офійно не відбувалися. 

Третє. Обмін відбувся Однак і не з ініціативи , і не завдяки українській владі. Обмін відбувся непропорційно. І точно не усі на усіх. Більш того, обмін відбувся українців на українців. Жодного російського військового публічно не обміняли, що підтверджувало б факти присутності країни - агресора.

Отже, українська влада знову і знову плететься у хвості подій, немає ні стратегії, ні тактики. 

Четверте. Піар українського керівництва на цій події також не сприймається суспільством. Помітили, усі дякували Богові, а не тим, хто піарився , і тим, хто ініціював цей важливий акт. 

У нашої влади є шанс хоча б трохи підтримати у цій ситуації власні штанці, надаючи реальну допомогу тим, хто повернувся з полону. Правову, матеріальну, медичну, соціальну. Але я далека від думки, що так станеться. 

Читайте також: Как Путин использует в своих целях обмен пленными на Донбассе

П‘яте, не менш важливе. З цієї події мають бути винесені уроки. Робота щодо врегулювання ситуаціі і обміну заручниками, насамперед, має бути реально продовжена. Реально! 

Р.S. Голова для того, щоб думати! А не для того , щоб шапку носити і підкидати догори, як це учора робила Ірина Геращенко.