Підтримав вітчизняного кіновиробника переглядом кінокомедії "Свінгери" на великому екрані. Зрадів такий собі відносній вдачі наших кіновиробників, поки не дізнався, що "Свінгери" - це українська кіноадаптація однойменного латвійського фільму. Після цього бажання висказати свої думки трохи здулося... Але! Кому набридли кінокомедії, сіткоми та різноманітні шоу від "95-го кварталу", то раджу сходити на цю кінушку.

Читайте також: 5 українських фільмів, які зібрали найбільше грошей у 2017 році

Бо головне достоїнство українського варіанту "Свінгерів" - це відсутність акторів "95-го кварталу", які вже, вибачьте, всі очі намозолили зі своїм мельтешінням на ТБ та кіноекранах.

Інше відкриття, як на мене, то це саме українська трактовка усіляких еротично-сексуальних жартів, які російською були б занадто вульгарними та різали б вухо. А так все в певних рамках чемно, смішно та без зайвої вуличної грубості. 

Кілька вдалих фраз взагалі змушують зал реготати, там є й про "безвіз" (тільки в сексуальному сенсі), про "жити по-новому", а кінцівка й взагалі наче з українського сегменту Фейсбуку вийшла, коли один з героїв риторично питає: "Так це що було - зрада чи перемога?!". В кінці кінців, кожний з глядачів сам зможе відповісти на це непросте питання.

Про виконавців головних ролей писати багато не буду, їх всього по сюжету 7. Але "зіркам" жіночого складу цього кінодійства - Олі Поляковій та Даші Астафьєвій - в ролі вживатися, на мій погляд, було не дуже складно. Одна приїхала з Хмельницького базару підкорювати столицю та шукати багатенького "папіка", а інша взагалі була на своєму улюбленому "конику" - в більшості епізодів демонструвала сідниці та напівоголену грудь. Отже, зіпсувати загальний позитивно-смішливий настрій їм своєю грою таки не вдалося.

А ось хто своєю грою дійсно витягнув "Свінгерів" на тверду "четвірку" по п'ятибальній шкалі - так це Анна Саліванчук та Михайло Кукуюк, які грали ініціаторів "свінгерства" в своїх парах. Ну і, звісно, Олексій Вертинський був неперевершений в ролі метра-продюсера нетрадиційної орієнтації. Він був ну дуууже переконливим в свої ролі.

Читайте також: Рік ренесансу української культури

Підсумовуючи, скажу так: я не пошкодував, що підтримав своєю трудовою гривнєю вітчизняних кіномитців. А якщо вирішите переглянути "Свінгерів" в кінотеатрі, то раджу сходити зі своєю половинкою (якщо така у вас, звісно, є), причому не залежно від того, якої статі ця ваша половинка є.

Після перегляду ви зможете обговорити делікатні моменти фільму, поділится враженнями та взагалі, суто психологічно, "Свінгери" зможуть допомогти подивитися зі сторони на деякі проблеми вашого сімейного життя. Ну, а якщо у вас є почуття гумору, то ви просто добре проведете півтора години свого вільного часу.