Сто років тому українські селяни, передміщани, інтелігенція, підприємці офірували гроші на святу справу просвітництва. Скасування панщини в Галичині обернулося сорока роками злиднів, бо треба було заплатити поміщикам компенсацію. Сорок років злиднів, епідемій, пияцтва, від чого так потемніла з горя українська література того часу, за що тепер сноби відвертаються від неї і кажуть «фе». Але потрохи розвиднювалось і на оті дрібні крейцари і копійки видавались книжки, будувались хати-читальні і українські школи. Звісно, українці не могли розраховувати на державу, бо то була не їхня держава. Але тепер… Чия в нас тепер держава? Чи має вона бодай якийсь національний інтерес?

Читайте также: Дацюк: Поки що ми інтелектуально програємо майбутнє

П’яна наволоч нападає у Києві на підлітків, які розмовляють українською мовою, а поліція попереджає, щоб не сміли писати заяву. На Новий рік телеканали показують заборонених в Україні співаків, але їм тільки ласкаво махають пальчиком.

В українському кінематографі звила гніздо змія двомовності, Міністерство освіти тремтячим від раболіпства голосом виправдовується перед своїми й чужими гопниками, що буде підтримувати їх, доки не вимре останній українець.

В музеях панують совковість та імперське підлабузництво, поруч зі злиднями. Репертуар театрів з позаминулого століття трусить пилюкою з поїдених міллю завіс.

Держава на мільйони закуповує попсові книжки у великих комерційних видавництв, натомість потрібні для національного відродження книги видають маленькі видавництва за невеликі гроші совісних діаспорян мізерним накладом… Завтра їм підвищать орендну плату і вони збанкрутують.

Гаразд, буду конкретнішою. Пишуть мені з районної бібліотеки на Одещині: «Просимо надіслати нам свої книжки, бо люди питають». Тобто я повинна купити власні книжки, заплатити за пересилання, і зробити подарунок районній бібліотеці. А чи є в мене такі кошти? Чи є такі кошти хоч у когось з українських письменників, чиї книжки виходять накладом 500 чи 1000 примірників? Подаруйте школі книжку, подаруйте книжки на Міжнародну виставку, подаруйте книжку дітям на Сході, подаруйте книгу районним чиновникам, і взагалі, чому ви не влаштуєте самоспалення на знак протесту проти антиукраїнської культурної політики влади.

Читайте также: Дацюк: Україна входить в процес економічної стагнації і морального застою

Пенсіонерка пише у Фейсбуку: «Я готова сто гривень щомісяця віддавати на оренду книгарні «Книжковий дворик» у Львові, аби її тільки не закрили». Як шляхетно! Всі фейсбучні довгожителі пускають сльозу і аплодують. А місцева влада тим часом буде продавати пам’ятки архітектури під знесення, гендлювати нерухомістю і плакати, що вона бідна. Може, вже час державним мужам потрусити калитками і бодай погратись у меценатів, а не захищати бізнес, який за непокору завтра самі ж заберете? Жодної політики, сама економіка з конкуренцією. Коли йдеться про свободу, всі засоби легітимні, спитайте у сусідів, якщо не хочете слухати власних громадян. Це ж абсурд, коли податки українців йдуть на підтримку чужих мов і культур.

Національна держава так не поводиться. Вона має гідність і не буде повзати перед Венеціанською комісією та ультраправими шовіністами з чужих країн. Вона виполе весь цей колоніальний бур’ян і посипле його гербіцидами, щоб не розмножувався навесні. У армії, економіці, освіті й культурі, і головне – у Службі безпеки, яка повинна захищати національні інтереси, а не полювати за патріотами. І в нікого не питатиме дозволу.